.

Український химерно-гротескний роман другої половини ХХ ст.

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ХИМЕРНО-ГРОТЕСКНИЙ РОМАН: ДЕФІНІЦІЯ ЖАНРУ, ПРОБЛЕМИ РЕЦЕПЦІЇ………………………………….……………………….7
1.1 Окреслення жанрових меж химерно-гротескного роману……….….7
1.2 Рецепція жанру в літературній критиці та літературознавстві…….15
РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКИЙ ХИМЕРНО-ГРОТЕСКНИЙ РОМАН В ЛІТЕРАТУРНОМУ КОНТЕКСТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: ПРОБЛЕМИ ПОЕТИКИ…………………………………………………………20
2.1 Латиноамериканська «фольклорна проза» та український химерний роман 70-80-х років……………………………………………………….20
2.2 «Магічна новела» 80-90-х років: поетика, еволюція, літературний контекст…………………………………………………………………….33
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..…47
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…..…………………………………………..….51

ВСТУП

Химерні твори позначені печаттю експериментальності та нових шукань. Переосмислюються багато джерел, плідно використовуються елементи інших жанрів, навіть видів творчості. Художні твори близькі до народних бувальщин своєю фантазійністю, різноманітними перевтіленнями і неймовірностями. «Химерність» – об’єднувальна назва, що сполучає «фантасмагоричність», «дивність», «примхливість», «кумедність» тощо. Якщо говорити про химерний стиль як жанрову специфіку творів, то домінуючими на образно-змістовому рівні слід визнати пародійно-комедійне начало, ексцентричність, гротесковість у змалюванні персонажів, а в мовностильовому плані – орієнтацію на усне розмовне мовлення, на використання оригінальних іменувань, що і зумовлює специфічність цього літературного напряму.
В українській прозі не знайшов свого розвитку роман умовний, параболічний, котрий зараз став одним з важливих здобутків світової літератури. Але мова про міфологізм та нові можливості романного жанру виникла у зв’язку з появою так званої «химерної» прози, а ще точніше, після виходу «химерного роману із народних уст» «Козацькому роду нема переводу» О. Ільченка, який і дав назву новому явищу, і який, за усієї своєї популярності, спричинив поштовх до написання такого типу творів, хоча умовність в літературі тоді розглядалася як щось небажане і заборонене.
Трилогія Є. Гуцала з’явилася тоді, коли умовність завоювала вже повноправне становище серед інших засобів типізації – як у теорії, так і в практиці соціалістичного реалізму, коли у всесоюзній і світовій літературі дедалі частіше з’являлися романи філософського, міфологічного плану. Це спричинило виникнення тенденції, причому в таких маштабах, що досить скоро заговорили навіть про «химерну» спеціалізацію українського роману. Як явище неординарне, роман породив безліч дискусій про жанр взагалі і про химерний роман зокрема, які влилися в контекст різних дискусій. Погляди розділилися, але згодом, на різних рівнях, від емоційно-захоплених, чи, навпаки, скептичних оцінок, критика перейшла до серйозного критичного аналізу цього літературного явища.
Актуальність дослідження полягає у тому, що «химерний» роман набув великої популярності у кінці ХХ століття і посів важливе місце у творчості письменників цього періоду. Ця тема привертала увагу багатьох літературознавців, проте спроба дослідити її у повному обсязі так і залишилась нереалізованою. Химерність має давню літературну традицію й невичерпні фольклорні джерела. Започаткована О.Ільченком у романі «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця», вона простежується у творах В.Земляка, П.Загребельного, Є.Гуцала, В.Шевчука та інших письменників. Тому сьогодні назріла необхідність системного, багатоаспектного вивчення цієї тематики в українській літературі.
Темою дослідження є український химерно-гротескний роман другої половини ХХ століття: тенденції розвитку.
Мета роботи. Дослідити романи і окреслити основні новаторські засоби, використані письменниками. Звідси випливають такі завдання:
– дослідити сутність понять «химерність», «гротеск», з’ясувати їх значення;
– проаналізувати основні мотиви та образи, використані авторами художніх творів;
– розкрити специфічні риси індивідуального стилю кожного з письменників;
– вказати на реальний, життєвий зміст міфологічних форм в сучасній прозі, їх плідність в освоєнні корінних ситуацій людського буття, їх співвідношення з реалістичними і гуманістичними традиціями класичної літератури.
Предметом дослідження є роман О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», «Дім на горі» В. Шевчука, трилогія Є. Гуцала «Позичений чоловік», «Приватне життя феномена» та «Парад планет».
Об’єктом дослідження є окреслення жанрових меж химерно-гротескного роману та рецепція жанру в літературній критиці та літературознавстві.
Вибір методів дослідження зумовлено загальною метою, конкретними завданнями роботи та специфікою аналізованного об’єкта. У роботі застосовується культурно-історичний метод, без якого неможливо виокремити аспекти, які вплинули на появу химерно-гротескного раману. Не менш важливим є описовий метод і основні прийоми систематизації матеріалу. Також використано метод аналізу та функціонально-стилістичної ідентифікації, що уможливлює з’ясування смислової та контекстуальної особливостей понятття «химерність». Досить широко використовується зіставний метод, що застосований для увиразнення ознак у різножанрових творах письменників.
Наукова новизна. Досліджується проблема рецепції химерно-гротескного роману в латиноамериканській «фольклорній прозі» та українській літератур. До цього критика переважно розглядала це питання лише принагідно, у зв’язку з вирішенням суміжних проблем. Тому це є спроба проаналізувати й запропонувати своє трактування найвідоміших світових та українських «химерних» романів другої половини ХХ століття. Велику увагу приділено дослідженню і аналізу складної символіки, а також основних міфологічних та фольклорних мотивів і структур, використаних авторами для створення певних образів, конфліктів і ситуацій.
Теоретичною основою курсової роботи слугують праці таких дослідників: А. Берегуляк, Н. Євхан, М. Жулинського, Н. Зборовської, О. Ковальчук, О. Киричук, П. Майданченко, Ю. Покальчук, І. Семенчук , М. Слабошпицький та інших.
Практичне значення роботи. Дослідження має на меті, в першу чергу, показати, яким чином можуть бути застосовані в художній літературі химерно-міфологічні схеми, структури, образи та мотиви, з якою метою вони вживаються і які переваги має такий прийом. Результати дослідження можуть бути використані при написанні курсових, кваліфікаційних робіт, читанні курсів теорії літератури та історії української літератури, при розробці спецкурсів та факультативів з теорії та історії роману у школі та ВНЗ, а також опубліковані в різних наукових і літературознавчих виданнях.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, який налічує 67 позицій.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Український химерно-гротескний роман другої половини ХХ ст.”“

4 × 1 =