.

Цивільний позов у кримінальній справі

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………………3

Розділ І Підстави та суб’єкти цивільного позову в кримінальній
справі …………………………………………………………………………………7
1.1.Поняття та зміст підстав заявлення цивільного позову……………………….7
1.2.Суб`єкти, що мають право на заявлення цивільного позову………………………………………………………………………..………34

Розділ ІІ Провадження по цивільному позову в стадії досудового розслідування злочину ……………………………………………………….…..57
2.1.Поняття та зміст приводів до порушення провадження по цивільному
позову ………………………………………………………………………………57
2.2.Вжиття заходів процесуального примусу по забезпеченню цивільного позову………………………………………………………………………………..65

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………..84

ВСТУП

Актуальність теми. Аналіз судової та слідчої практики свідчить про те, що склад злочину при провадженні в кримінальній справі досить часто містить у собі й ознаки цивільного правопорушення. У таких випадках поряд з кримінально-правовими правовідносинами виникають і цивільно-правові, які можуть бути реалізовані та забезпечені через кримінально-процесуальні правовідносини. Так, згідно зі ст.28 КПК України особа, що зазнала шкоди від злочину, має право при провадженні у кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, який розглядається разом із кримінальною справою. Таким чином забезпечується вирішення завдань кримінального судочинства – охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь ( ст.2 КПК України). Одночасний розгляд судом кримінальної справи і цивільного позову має низку суттєвих переваг, направлених на посилення захисту прав громадян та юридичних осіб, що зазнали шкоди від злочину. Певною мірою це сприяє більш повному доказуванню підстав та розміру заподіяної шкоди, а також виявленню осіб, які несуть цивільно-правову відповідальність за заподіяння шкоди; виключається паралелелізм та дублювання в роботі судів і можливість винесення суперечливих рішень з одних і тих же питань, що, в свою чергу, заощаджує час і кошти держави. До того ж потерпілий від злочину звільняється від необхідності двічи брати участь у судовому розгляді, і відповідно – підлягати додатковим хвилюванням, викликаним дослідженням обставин скоєного злочину. Свідки, перекладачі, експерти та інші особи звільняються від повторного виклику. Більш того, розгляд у кримінальній справі цивільного позову сприяє найбільш ефективному впливу як на самого злочинця, так і на інших осіб, попереджуючи можливість скоєння ними правопорушень із заподіянням шкоди.
Для заявлення цивільного позову в кримінальній справі, крім підстав (злочину, шкоди, причинно-наслідкового зв’язку між злочином і шкодою) необхідні ще і певні умови: непрострочений термін давності пред’явлення позову, відсутність по заявленому позову судового рішення, що набрало законної сили, в тому числі про мирову угоду між сторонами з приводу данного позову та відмову від позову.
На нашу думку, право на пред’явлення позову у фізичних та юридичних осіб, яким злочином заподіяно шкоду, виникає з моменту офіційного повідомлення про злочин у правоохоронні органи. Тому з цього моменту у посадової особи, яка здійснює провадження за одержаними матеріалами, виникає обов’язок своєчасного забезпечення відшкодування шкоди.
Визнати особу цивільним позивачем та зазначити у вироку про стягнення на її користь певної суми коштів ще не означає, що шкода відшкодована. Необхідно вжити заходів для реального виконання вироку в частині цивільного позову. У зв’язку з цим законодавець і закріпив за органами дізнання, слідчим, прокурором та судом обов’язок вжиття заходів до забезпечення цивільного позову.
У різні часи проблемам удосконалення інституту цивільного позову в кримінальному судочинстві в юридичній літературі приділялась серйозна увага. Вагомий внесок у дослідження проблеми зробили С.О. Александров, С.А. Альперт, В.А.Азаров, В.Г. Власенко, П.П. Гуреєв, М.І. Гошовський, Ю.М. Грошевий, Н.І. Газетдинов, В.Г. Даєв, А.Д. Давлєтов, З.З. Зінатуллін, В.В. Кривобок, О.В. Крикунов, О.П. Кучинська, Е.Ф. Куцова, А.Г. Мазалов, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, С.В. Наріжний, В.Т. Нор, Є.С. Нікулін, В.Я. Понарін, В.М. Савицький, М.С. Строгович, В.М.Тертишник, Л.І. Шаповалова, В.П. Шибіко, та ін.
Дослідження названих авторів, безумовно, зробили істотний внесок у теорію та практику кримінального процесу щодо питань заявлення та забезпечення цивільного позову в кримінальній справі. Проте, числені зміни чинного законодавства України, а саме прийняття Кримінального кодексу, який набрав чинності 1 вересня 2001 року, Цивільного кодексу, який вступив в дію з 1 січня 2004 року, зміни чинного кримінально-процесуального законодавства, призвели до появи низки питань як в теорії кримінального процесу, так і у практичній діяльності органів досудового слідства щодо забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочинами. Вирішення цих питань обумовлено нагальною необхідністю усунення розбіжностей між кримінальним, цивільним законодавствами, з одного боку, та кримінально-процесуальним – з іншого
Крім того, практична діяльність органів досудового слідства у питаннях забезпечення цивільного позову обумовлює необхідність детального аналізу цієї діяльності з метою підвищення її ефективності. Все це визначає актуальність і значущість теми дипломної роботи.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні та вивченні актуальних питань інституту цивільного позову з урахуванням змін, що зазнало останнім часом чинне законодавство; у розробці науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій, направлених на вдосконалення чинного законодавства та слідчої практики.
Для реалізації поставленої мети вибрано відповідні аспекти дослідження з постановкою наступних завдань:
– із врахуванням змін, внесених за останні роки до кримінального, цивільного, кримінально-процесуального законодавства, дати характеристику юридичних фактів, що складають підстави заявлення цивільного позову;
– визначити коло осіб, що вправі заявляти цивільний позов та зобов’язані відповідати за ним, дослідити особливості реалізації захисту ними своїх прав;
– визначити процесуальний порядок заявлення і забезпечення цивільного позову на стадіях порушення кримінальної справи та досудового розслідування;
– на основі узагальнення кримінальних справ дослідити причини недоліків у роботі органів дізнання та досудового слідства із забезпечення цивільного позову;
– розробити рекомендації по підвищенню ефективності в зазначеній сфері діяльності.
Предметом дослідження є діючі кримінально-процесуальні норми, що регламентують порядок пред’явлення цивільного позову в стадії досудового розслідування, права та обов’язки суб’єктів, яким злочином заподіяно шкоду та які зобов’язані нести відповідальність за її заподіяння, порядок вжиття заходів забезпечення відшкодування шкоди, а також практика застосування цих норм.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються між суб’єктами, які проводять досудове розслідування справ, потерпілими й іншими особами, внаслідок завдання злочином шкоди і ті, що виникають під час заявлення вимог про відшкодування збитків та вжиття заходів із забезпечення заподіяної злочином шкоди.
Методи дослідження. У процесі дослідженні теми використовувалися: історико-правовий метод при аналізі тенденції розвитку і становлення інституту цивільного позову в кримінальному процесі. За допомогою статистичного методу встановлювалися недоліки слідчої практики щодо забезпечення цивільного позову та шляхів їх подолання. Порівняльно-правовий метод використано з метою визначення шляхів усунення недоліків кримінально-процесуального законодавства України (зокрема, внесення змін і доповнень у проект КПК).
Нормативну базу дослідження складають: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс, інші закони та підзаконні акти України, а також ратифіковані Україною міжнародно-правові акти. Для порівняння по даній проблемі досліджувалося законодавство і нормативні акти Росії.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Цивільний позов у кримінальній справі”“

eighteen − 9 =