.

Теорії соціальної мобільності

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ДАВНІ ЧАСИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ 6
1.1. Поняття соціальної мобільності та перші її дослідження 6
1.2. Друге покоління дослідників соціальної мобільності 14
РОЗДІЛ 2. НОВІТНІ ЧАСИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ 22
2.1. Сучасні дослідження соціальної мобільності 22
2.2. Дослідження соціальної мобільності в Україні 25
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ВСТУП

Всі люди переміщуються в соціальному просторі, в суспільстві, в якому вони живуть. Часом такі переміщення легко відчуваються й ідентифікуються, наприклад переїзд людини з одного міста в інше, перехід з одного місця праці на інше, зміна сімейного становища тощо. Це змінює позицію індивіда в суспільстві і говорить про його переміщення в соціальному просторі. Однак існують такі переміщення індивіда, які важко визначити не лише оточуючим його людям, але і йому самому. Наприклад, складно визначити зміну становища індивіда у зв’язку із зростанням (або падінням) престижу, збільшенням або зменшенням можливостей використання влади, зміною доходів тощо. Разом з тим, такі зміни в позиції людини в кінцевому підсумку позначаються на його поведінці, системі взаємовідносин у групі, потребах, установках, інтересах і орієнтаціях. У зв’язку із цим важливо визначити, як здійснюються процеси переміщення індивідів у соціальному просторі, які отримали назву процесів соціальної мобільності.
Актуальність дослідження. У соціології найкращим способом отримання інформації про соціальну стратифікацію є вивчення соціальної мобільності. Адже, щоб простежити за рухом індивідів, слід якнайточніше описати, визначити, виміряти ті позиції, між якими вони просуваються, встановити суспільно значущий критерій (чи критерії) їх ієрархізації (ранжування). Вирази, на зразок «вищі та нижчі класи», «просування по соціальній драбині», «його становище дуже високе», «існує велика соціальна дистанція» тощо, досить часто використовуються як у повсякденних судженнях, так і в економічних, політологічних та соціологічних працях. Усі ці вирази вказують на існування того, що можна визначити терміном соціальний простір. Тільки в деякому соціальному просторі нерівностей (стратифікованому просторі) має сенс твердження про мобільність, адже в іншому випадку неможливо буде говорити ні про інтенсивність цього процесу, ні про напрями руху вгору чи вниз по соціальній ієрархії, ні про подолання соціальної дистанції між соціальними позиціями тощо.
Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що більшість дослідників констатують той факт, що специфічною межею соціальної мобільності в трансформаційному суспільстві є переважання низхідної соціальної мобільності, що обумовлена не переміщенням респондентів з груп з вищим статусом в групи з нижчим статусом, а пониженням статусу окремих соціальних груп. Соціальна мобільність, як висхідна, так і низхідна, спостерігається не по всіх стратифікаційних параметрах. Зокрема, існують групи, що переміщаються одночасно вгору по одних параметрах і вниз по інших. Такі групи мають перехідний характер, їх динаміка нестабільна. Тим часом, протягом останніх десятиліть мобільність була і масовою, і інтенсивною, можливо, швидше, вимушеною, ніж добровільною, навіть всупереч обмеженням (наприклад, зростання рівня безробіття, низькі доходи більшості населення, відсутність ринку житла, система прописки тощо) щодо переміщення індивідів між нерівноцінними позиціями. Саме у цьому і полягає актуальність нашої роботи.
Проблему теорій соціальної мобільності досліджували такі вчені, як Бергер П., Бергер Б., Коллинз Р., Ильин В.И., Макеєв С., Оксамитна С., Юрій М.Ф., Радаев В.В., Шкаратан О.И. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці досліджень соціальної мобільності на різних історичних етапах. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати давні часи вивчення соціальної мобільності;
2. Проаналізувати новітні часи дослідження соціальної мобільності.
Об’єктом дослідження є існування та розвиток індивіда в суспільстві.
Предметом дослідження є теорії соціальної мобільності різних науковців в історичному розрізі.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
6. Графічний: для побудови графіків та рисунків в роботі.
7. Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про теорії соціальної мобільності. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Теорії соціальної мобільності”“

ten + two =