.
Розпродаж!

Свідомість, її рівні, значення у клінічній психології

440.00грн. 45.00грн.

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СВІДОМОСТІ    3
1.1. Сутність і структура свідомості    6
1.2. Рівні та функції свідомості    12
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ СВІДОМОСТІ В МЕДИЦИНІ    16
2.1. Проблема свідомості в медицині    16
2.2. Значення свідомості в клінічній психології    21
ВИСНОВКИ    26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    28

ВСТУП

Терміном «ясна свідомість» в медицині прийнято позначати такий психічний стан людини, при якому у неї зберігається здатність віддавати звіт про місце, час, навколишнє оточення, стан і образ дій власної особистості.  Людина, у якої ясна свідомість, оцінює інформацію, що знову надходить у мозок, з урахуванням вже наявних у неї знань, виділяє себе з навколишнього середовища, зберігає сформовану систему ставлення до свого оточення і на основі цих даних управляє своєю поведінкою. Вона дає відносно чіткі й адекватні відповіді на запитання лікаря, а її вираз обличчя і погляд гармонують з внутрішнім станом і навколишнім оточенням.
В той же час, не лише психічні, але й різні соматичні захворювання, особливо такі, що протікають з лихоманкою або серйозними порушеннями обміну речовин, можуть викликати різні розлади ясності свідомості. Погляд таких хворих блукаючий, увага розсіяна, і контакт з ними вкрай ускладнений. Вони дезорієнтовані в обстановці, можуть не впізнавати оточуючих, а у важких випадках їх мова і мислення уривчасті, сплутані.
Актуальність дослідження. В медицині, в клінічній психіатрії зокрема, традиційно розлади свідомості протиставляються «свідомості» або «ясності свідомості». Поняття «ясність свідомості» в медицині є актуальним для дослідження тому, що один і той же симптом у «свідомого» хворого (при «ясній свідомості») набуває зовсім іншого значення при розладах свідомості – порушеннях її «ясності». Наприклад, найбільш сплутані маячні ідеї самі по собі не мають самостійного негативного прогностичного значення, якщо спостерігаються при порушеному, сутінковому стані свідомості. Той самий симптом у свідомого хворого вказує на важкий, зазвичай шизофренічний стан.
Проблему значення свідомості у клінічній психології досліджували такі вчені-психологи, як Блейхер В. М., Бурлачук Л. Ф., Вассерман Л. І., Зейгарник Б. В., Лакосіна Н. Д., Леонтьєв О.М., Менделевич В. Д., Рубінштейн С. Л., Яньшин П.В. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці значення свідомості у клінічній психології. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати сутність і структуру свідомості;
2.    Узагальнити інформацію про рівні та функції свідомості;
3.    Визначити роль свідомості в медицині та філософії;
4.    Дослідити значення свідомості в клінічній психології.
Об’єктом дослідження є стани свідомості у людини.
Предметом дослідження є особливості прояву порушення різних рівнів свідомості в пацієнтів.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4.    Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5.    Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про значення свідомості у клінічній психології. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, який нараховує 26 пунктів.

У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються теоретичні основи дослідження.
У другому розділі аналізується роль свідомості в медицині.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.