.

Соціолінгвістичні особливості формування національного характеру (на прикладі української та англійської мов)

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ТА МОВЛЕННЄВА КАРТИНИ: ЇХ ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ……………………7
1.1 Спільність та взаємозв’язок функцій культури та мови ……………………………………………………………………………………..7
1.2 Роль співвідношення культури та мови у визначенні національного характеру…………………………………………………………………………………………15
1.3 Мовленнєвий етикет та його національно-культурна особливість……………………………………………………………………….22
РОЗДІЛ 2 ЛЕКСЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕНТАЛІТЕТУ…………………………………………………………………27
2.1 Лексеми та національний стереотип………………………………..27
2.2 Зооніми та зоонімічні метафори як засіб створення етнокультурних рис національного характеру……………………………………………………33
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….44
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………………….48

Вступ
Специфічна особливість мови – здатність обслуговувати суспільство абсолютно в усіх сферах людської діяльності, бути єдиним засобом відображення суспільної свідомості в її повному обсязі – виділяє її з поміж усіх інших явищ. Взаємозв’язок мови і культури, особливості відбиття мовою досягнень культури етносу зумовлений насамперед відмінностями у розумінні багатьох сторін даної проблеми, наявність суперечностей у вирішенні як кардинальних, так і часткових питань.
Мова – це складова, інтегральна частина культури, адже вона не існує поза культурним середовищем, яке характеризує образ людського життя. Мова та її лексичний склад являють собою і форму збереження культури, і засіб формування національного характеру її носіїв. Лексичний рівень допомагає пізнати спосіб мислення народу, особливості менталітету мовців. Національно-культурні особливості та характер етносу знаходять своє відображення на рівні лексико-семантичної мовленнєвої структури. Мовна картина світу виконує функцію фіксації національного світобачення і репрезентації національного характеру. Такий спосіб функціонування може служити джерелом спостереження, дослідження та вивчення національних особливостей та менталітету. Отже, мова є не лише зберігачем інформації, яка накопичується мовленнєвим соціумом протягом довгого історичного розвитку: за допомогою лексики відображається спосіб світоосмислення етносу, погляд на світ через національно-культурні уявлення та образи. Фактично лексичний склад – засіб “етнічної соціалізації” як окремого індивіда, так і народу в цілому. Якщо природні і фактори матеріальної культури виступають не релевантними для пояснення національно-специфічного в мові, тоді застосовується фактор національного характеру як етнопсихологічний феномен. Лексика відіграє важливу роль у формуванні і становленні національного характеру, що відображається у взамокореляції мовленнєвої та національно-культурної картин.
Актуальність. Сучасний етап у розвитку лінгвістичної науки характеризується докорінною зміною базисної наукової парадигми, поворотом до розгляду мовних явищ з антропоцентричної точки розвитку. Дана робота висвітлює спроби дослідження національного характеру англійської та української мовних спільнот на основі вивчення їхньої лексики, тобто продовжує антропоцентричний напрямок наукових розробок ХХ і ХХІ століть. Формування нової культурологічної парадигми як домінуючого сучасного погляду на мову та її лексичний склад обумовило розробку нового стилю лінгвістичного мислення. Мова йде про необхідність перегляду традиційних уявлень мовної семантики, про розробку інших підходів до вивчення лінгвістичних феноменів (зокрема, феномену національного характеру та ментальності), а саме дослідження соціолінгвістичних особливостей формування мовно-культурних етносів. Все вищезазначене і обумовило актуальність обраної теми.
Стан наукової розробки. Найважливіші ідеї комунікативної лінгвістики зародились у межах лінгвістики другої половини ХХ століття. Саме в цей час стало зрозумілим, що уявлення дослідників про мову як самодостатню систему знаків, яку потрібно вивчати “саму в собі й для себе”, застаріли. Лінгвісти почали говорити про мову як форму, спосіб життєдіяльності людини, вербалізації людського досвіду і його усвідомлення, вираження особистості. Від об’єктного, деперсоналізованого, предметного представлення мови вчені поступово почали переходити до її особистісного, діяльнісного розуміння. У лінгвістиці 60-70 років ХХ століття відбувся прагматичний переворот, результатом якого був акцент на прагматичних (передусім соціально-психологічних) чинниках використання мови. Д.С. Данін, Є. Шредінгер, Н.В. Перцов, Н.Д. Артюнова, Є.В. Падучева, Н.І. Толстой, А.В. Павловська, І.С. Кон, П.І. Ігнатенко, І.Р. Вихованець, К.Г.Городенська досліджували взаємодію національно-культурних чинників. Серед найвідоміших праць слід зазначити наступні: В.І. Жельвіс “Національно-специфічні особливості лексичної семантики зоонімів як елемент типологічного аналізу”, Н. Джандильдин “Природа національної психології”, А. Вербицька “Мова. Культура. Пізнання”, О.Г. Почепцов “Мовленнєва ментальність”, Ф.С. Бацевич “Основи комунікативної лінгвістики”, Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров “Мова і культура” тощо. В основу даної роботи лягли концепції І.А. Голубовської “Етнічні особливості мовних картин світу” та С.Г. Тер-Мінасової “Мова і міжкультурна комунікація”, які акцентували свою увагу на виявленні та верифікації національно-специфічних рис мовного пізнання окремого національного соціуму; досліджували лексику мовної спільноти через призму національних особливостей.
Метою роботи є виявлення етноспецифічного в мовному пізнанні двох етносів (українського та англійського) на основі вивчення та дослідження національного характеру обох мов. Реалізація поставленої мети визначається вирішенням наступних завдань:
1) Простежити особливості мовної концептуалізації світу, тобто його осмислення і сприймання мовними засобами у взаємодії з національними особливостями українського та англійського етносів.
2) Виявити ступінь впливу лексичного складу на національний характер англійської та української мовних спільнот.
3) Дослідити специфіку національно-культурної картини на основі вивчення лексичного стратуму мовної системи.
Об’єктом дослідження є національно-культурна та мовна картини українського та англійського етносів.
Предметом вивчення є соціолінгвістичні особливості формування національного характеру англійської та української мовних спільнот.
У роботі використовуються наступні методи: описовий, типологічний, етимологічний аналіз, компонентний та контекстуальний аналіз, метод перекладу, психолінгвістичний, статистичний, прагматичний, структурний.
Наукова новизна даної роботи полягає у розробці і методологічному обґрунтуванні нового підходу у дослідженні національно-мовної картини світу на основі вивчення лексичного складу її носіїв.
Практичне значення полягає в тому, що результати даної роботи можуть використовуватися в лексикології, фразеології, теоретичних та практичних курсах викладання англійської та української мов, у соціолінгвістичних дослідженнях.
Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів та висновків. У вступі відображено тематику, визначено актуальність, стан наукової розробки, об’єкт та предмет дослідження, визначено його мету, завдання, методи, наукове та практичне застосування.
У першому розділі “Національно-культурна та мовленнєва картини: їх взаємодія та взаємозалежність” досліджено проблему формування етнічної спільноти на основі взаємокореляції мовних та культурних чинників. Висвітлено співвідношення елементів мови з соціокультурним пластом, простежена їх сублімація.
У другому розділі “Лексеми та особливості національного менталітету” вивчено та досліджено лексичний рівень англійської та української мов як основного засобу усвідомлення національного характеру. Здійснено етимологічний та концептуальний аналіз етнокультурних рис та мовних стереотипів українського та англійського етносів.
У висновках зроблено підсумки всієї роботи по дослідженню соціолінгвістичних особливостей формування національного характеру.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Соціолінгвістичні особливості формування національного характеру (на прикладі української та англійської мов)”“

8 − 4 =