.

Прогнозування банкрутства підприємства

20.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Вступ
Кризові явища в економіці України, загальне падіння обсягів виробництва, криза неплатежів, і, як наслідок, існування колосальної взаємо заборгованості, політична нестабільність в суспільстві, недосконалість законодавства в галузі господарського права та податкової політики, сповільнення розвитку науки і техніки та неефективний фінансовий менеджмент слугують причиною існування в країні стійкої тенденції до зростання кількості фінансово неспроможних підприємств і, як наслідок, зростання кількості позовних заяв до господарських судів у зв’язку з банкрутствами підприємств. Крім того, дана тенденція спричинена затримкою у здійсненні реальних економічних реформ, інфляцією, недоліками в приватизації та грошово-кредитній політиці, що призвело до створення тіньової економіки.

Розділ1. Теоретичні аспекти банкрутства
1.1. Суть, види та ознаки банкрутства
Перехід до ринкової економіки викликав появу нового для нашої фінансової політики поняття – банкрутство підприємства. Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 року, під банкрутством підприємства розуміється визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Суб’єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом. Суб’єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи ( філії, представництва, відділення тощо).
Боржник може бути визнаний неплатоспроможним, якщо поточних надходжень недостатньо для покриття поточних платежів, але при власності, достатній для погашення вимог всіх кредиторів в повному обсязі, до нього може бути застосована більш прийнятна процедура санації.
Поняття банкрутства характеризується різними його видами. В законодавстві і фінансовій практиці виділяють наступні види банкрутства підприємств:
1. Реальне банкрутство. Воно характеризує повну неспроможність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність в силу реальних витрат використовуваного капіталу. Катастрофічний рівень втрат капіталу не дозволяє такому підприємству здійснювати ефективну господарську діяльність в наступних періодах, в результаті чого воно оголошується банкрутом юридично.
2. Технічне банкрутство. Цей термін характеризує стан неплатоспроможного підприємства, викликаний суттєвим простроченням його дебіторської заборгованості. При цьому розмір дебіторської заборгованості перевищує розмір кредиторської заборгованості підприємства, а сума його активів суттєво перевищує обсяг його фінансових зобов’язань. Технічне банкрутство при ефективному антикризовому управлінні підприємством, включаючи проведення його санації, звичайно не приводить до визнання його банкрутом юридично.
3. Навмисне банкрутство. Воно характеризує навмисне створення (або збільшення) керівником або власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічної шкоди підприємству у власних інтересах, або в інтересах інших осіб; завідомо некомпетентне фінансове управління. Виявленні факти навмисного банкрутства переслідуються в кримінальному порядку.
4. Фіктивне банкрутство. Воно характеризує заздалегідь неправдиве проголошення підприємством про свою неплатоспроможність з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов’язань або зниження розміру кредитної заборгованості. Такі дії також переслідуються в кримінальному порядку.
У практиці господарювання досить часто можна зіткнутися з підприємствами, які з певною метою приховують свою фінансову неспроможність, тобто існує так зване приховане банкрутство. Для багатьох державних підприємств характерною є ситуація, коли службові особи зловмисно або через свою халатність доводять суб’єкт господарювання до банкрутства. Якщо це завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам кредиторів, що охороняються законом, карається в карному порядку.
Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи, яку на підприємстві характеризують трьома параметрами: джерелами виникнення, видом кризи та стадією її розвитку.
Для вибору найефективніших заходів фінансового оздоровлення підприємства необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб’єкта господарювання.
Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві, поділяють на зовнішні, які не залежать від діяльності підприємства, та внутрішні.
Головними зовнішніми факторами фінансової кризи на підприємстві можуть бути:
1. Загальний економічний спад.
2. Зменшення купівельної спроможності населення.
3. Високий рівень інфляції.
4. Нестабільність фінансового та податкового законодавства.
5. Посилення конкуренції в галузі.
6. Криза окремої галузі.
7. Сезонні коливання.
8. Посилення монополізму на ринку.
9. Дискримінація підприємства органами влади та управління.
10. Політична нестабільність.
Вплив зовнішніх факторів має стратегічний характер. Вони призводять до фінансової кризи на підприємстві, якщо відсутня система раннього попередження та реагування.
Виділяють такі внутрішні фактори фінансової кризи:
1. Низька якість менеджменту.
2. Дефіцити в організаційній структурі.
3. Низький рівень кваліфікації персоналу.
4. Недоліки у виробничій сфері.
5. Прорахунки у галузі постачання.
6. Низький рівень маркетингу та прорахунки у збутовій політиці підприємства.
7. Недосконала інвестиційна політика підприємства.
8. Брак раціоналізаторства та інновацій.
9. Дефіцити у фінансуванні.
Серед основних причин виникнення банкрутства можна назвати такі:
1. об’єктивні причини, пов’язані з умовами господарювання:
– недосконалість фінансової, грошово-кредитної, податкової систем, нормативної і законодавчої бази реформування економіки;
– високий рівень інфляції.
2. суб’єктивні причини, що пов’язані із здійсненням господарської діяльності:
– неспроможність керівництва передбачити банкрутство і уникнути його в майбутньому;
– скорочення обсягів продажів через погано вивчений попит, відсутність збутової політики, реклами;
– зниження обсягів виробництва;
– зниження якості і ціни продукції;
– наближення цін на деякі види продукції до цін на аналогічні
– не виправдано високі затрати;
– низька рентабельність продукції;
– надто великий цикл виробництва;
– великі борги, взаємні борги;
– розбалансованість економічного механізму відтворення капіталу підприємства.
Ознаки банкрутства поділяються:
1 група – показники, що свідчать про імовірність банкрутства у недалекому майбутньому:
1. Коли повторюються втрати в основній діяльності підприємства.
2. Наявність хронічної простроченості дебіторської і кредиторської заборгованості.
3. Наявність низьких коефіцієнтів ліквідності, тенденція до їх зниження.
4. Зростання до небезпечних меж питомої ваги позичкового капіталу в загальній сумі капіталу підприємства.
5. Дефіцит власного оборотного капіталу.
6. Систематичне зростання тривалості 1 обороту капіталу.
7. Наявність позанормативних запасів сировини та готової продукції.
8. Використання нових джерел фінансових ресурсів на невигідних умовах.
9. Зміна портфеля замовлень в негативний бік.
10. Падіння ринкової вартості акцій підприємства.
11. Падіння виробничого потенціалу.
2 група – показники, які показують на можливість погіршення фінансового стану підприємства:
1. Надмірна залежність підприємства від певного проекту чи обладнання, ресурсу тощо.
2. Втрата основних контрагентів.
3. Недооцінка оновлення техніки і технології.
4. Втрата досвідчених працівників апарату управління, які мають досвід роботи.
5. Неритмічна робота.
6. Неефективні довгострокові угоди.
7. Недостатність капіталовкладень.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Прогнозування банкрутства підприємства”“

nine + nine =