.

Проблеми адаптації законодавства України про інтелектуальну власність

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Зміст

Прелік умовних скорочень………………………………………………………..3
Вступ…………………………………………………………………………………………………………….4
Розділ 1 Поняття Світової Організації Торгівлі та інтелектуальної власності, її правове регулювання в Україні…………………………………….8
1.1 Поняття інтелектуальної власності в Україні і за кордоном та її правове регулювання…………………………………………………………….……………8
1.2 Поняття і функції Світової Організації Торгівлі……………………………..34
Розділ 2 Механізм правового регулювання інтелектуальної власності згідно вимог правил СОТ і напрями адаптації і вдосконалення законодавства України про інтелектуальну власність………………………42
2.1 Механізм правового регулювання інтелектуальної власності згідно вимог правил СОТ(угода TRIPS)…………………………………………………………42
2.2. Напрями і механізм адаптації законодавства України про інтелектуальну власність згідно вимог правил СОТ……………………………………………….70
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. …………..85
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ. . ……………….90

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Бернська Конвенція – Бернська Конвенція про охорону літературних та художніх творів;
Відомство – Державний комітет України з питань інтелектуальної власності;
ВОІВ – Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності;
ГЗП – географічне зазначення походження товару;
ГААТ – Генеральна Угоди з тарифів і торгівлі;
ЄС – Європейський Союз;
ІВ – Інтелектуальна власність;
НМП – назва місця походження товару;
Паризька Конвенція – Паризька Конвенція про охорону промислової власності;
СОТ – Світова Організація Торгівлі;
Топографія ІМС – топографія інтегральної мікросхеми;
ТРІПС – Угода по торговельним аспектам права інтелектуальної власності;
ЦКУ – Цивільний кодекс України.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Від моменту проголошення незалежності України та початку створення бази національного законодавства по сьогоднішній день за пріоритетні основи були взяті правові норми, які є визнаними в усьому світі та містяться у міжнародних договорах. Це правило розповсюджується й на соціальні відносини у сфері інтелектуальної власності.
Особливо гостро зазначене питання постало сьогодні, коли Україна стала членом Світової Організації Торгівлі. Однією з перепон вступу України до СОТ та ЄС була відсутність у національному законодавстві відповідних нормативних положень, закріплених в Угоді по торговельним аспектам права інтелектуальної власності (TRIPS). Будь-яка країна, яка висловлює намір щодо вступу у ВТО, повинна забезпечити реалізацію усіх положень Угоди TRIPS, і перш за все забезпечити на своїй території належний захист прав на об’єкти інтелектуальної власності, в тому числі й регламентацію адміністративних та судових процедур під час вирішення спорів, що виникають у сфері інтелектуальної власності. Угода TRIPS в країнах ЄС є загально визнаною, міжнародно-правовим стандартом та розглядається як правовий документ, яким охоплюються питання, пов’язані з охороною прав практично на всі об’єкти інтелектуальної власності (авторські та суміжні права, права на винаходи, промислові зразки, знаки для товарів та послуг, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, інформацію, яка не підлягає розголошенню та ін.), а також питання пов’язані із відповідальністю за зловживання правами при складання ліцензійних угод та захисту від недобросовісної конкуренції.
Отже, необхідною передумовою розвитку міжнародної торгівлі на засадах недискримінації є адекватне дотримання прав інтелектуальної власності, перетворення яких на обов’язкову сферу регулювання багатосторонньої торгової системи СОТ потребує дослідження сучасних процесів інтернаціоналізації інтелектуальної власності та адаптації механізмів її регулювання до сучасних реалій торговельно-економічних відносин, у першу чергу на національному рівні.
Одним із стратегічних напрямків свого економічного розвитку Україна проголосила набуття статусу держави з ринковою економікою і вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) є важливим кроком на шляху здобуття цього статусу. Але при цьому національна нормативно-правова база повинна враховувати переваги вільної торгівлі і міжнародної системи правового регулювання.
Одним з 29 міжнародних договорів, що підписуються кожною країною при вступі до СОТ, є угода TRIPS про торгові аспекти прав інтелектуальної власності. Ця угода встановлює необхідні стандарти в сфері прав інтелектуальної власності й зобов’язує країни – учасниці СОТ забезпечити повну патентну охорону (як виробничих процесів, так і самих продуктів) на термін не менш 20 років; особливо це стосується фармацевтичної продукції.
Потребують подальшого вивчення та систематизації напрями впливу глобального економічного середовища на розвиток системи регулювання прав інтелектуальної власності. Недостатньо дослідженими залишаються механізми підвищення ефективності національних систем регулювання прав інтелектуальної власності в умовах глобальної імплементації та апробації багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Сьогодні можна сміливо констатувати, що в Україні в сфері захисту прав ІВ зроблено практично все для забезпечення виконання вимог TRIPS: створена нормативно-правова база, що регулює відносини в цій галузі й організована ефективна інфраструктура, що реалізує дану державну політику.
Однак, це загальний висновок, що стосується теоретичних засад захисту прав ІВ взагалі. Практична ж реалізація цих засад має свою специфіку і, відповідно, певні проблеми. А отже, тема роботи є актуальною.
Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є дослідження системи охорони права інтелектуальної власності як на міжнародному, так і національному рівнях, а також її адаптація відповідно до положень Угоди ТРІПС .
Для досягнення цієї мети були визначені наступні завдання:
1) розглянути поняття інтелектуальної власності в Україні та за кордоном;
2) проаналізувати правове регулювання інтелектуальної власності;
3) дослідити поняття СОТ;
4) визначити функції та основні цілі, які притаманні Світовій Організації Торгівлі.
5) дослідити механізм правового регулювання інтелектуальної власності згідно вимог правил СОТ.
6) визначити напрями і механізм адаптації законодавства України про інтелектуальну власність згідно вимог правил СОТ.
7) обґрунтувати необхідність вдосконалення законодавства про інтелектуальну власність згідно вимог правил СОТ і визначити конкретні пропозиції , спрямовані на таке вдосконалення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері правової охорони та правового регулювання інтелектуальної власності, пріоритетами яких є забезпечення набуття і захисту прав інтелектуальної власності на рівні, що відповідає міжнародним нормам і стандартам та інтеграції в спільний торговельно-економічний простір.
Предметом дослідження є норми універсальних міжнародних договорів, угоди ТРІПС та національного законодавства, що стосуються інтелектуальної власності, а також статтей та літератури, яка присвячена вивченню даної теми.
Методологія дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів роботи було використано комплекс методів дослідження, які застосовуються в сучасній юридичній науці. В роботі використані діалектичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, формально-логічний методи дослідження, а також метод системного аналізу. Аналіз відповідного законодавства України був проведений за допомогою соціологічного методу, а також із застосуванням спеціально-юридичних методів: порівняльно-правового, який використовувався для для аналізу різних за часом прийняття та юридичною силою норм законодавства та історико-юридичного, з допомогою якого розкрито історію розвитку і розглянуто поняття інтелектуальної власності, а також за допомогою інших засобів наукового пізнання. Висновки та положення, які містяться в роботі, ґрунтуються на дослідженні проблем з допомогою діалектичного методу пізнання з системно-структурним підходом до вивчення матеріалу та поєднання дедуктивного та індуктивного принципів послідовного з’ясування окремих закономірностей та обгрунтування на цій основі відповідних висновків. Кожен із вказаних методів у конкретному випадку внаслідок інтегративного підходу до вивчення проблеми використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими.
Джерельна база дослідження. Кількість наукових праць, що безпосередньо стосуються питання вдосконалення законодавства України до рівня основних універсальних міжнародних договорів про авторське право і суміжні права, є незначною. Передусім це обумовлюється новизною даної проблеми. Переважна більшість робіт в цьому напрямку зосереджена в наукових статтях або окремих розділах монографій (в цьому відношенні слід згадати роботи Г.О. Андрощука, С.О. Довгого, В.С. Дроб’язка, Р.В. Дроб’язка, Ю.М. Капіци, П.П. Крайнева, О.Д. Святоцького та інших). Зазначені роботи, як правило, вивчають лише окремі аспекти проблем або не містять їх ґрунтовного аналізу.
Структура дослідження. Дослідження складається з вступу, двох розділів, які поділені на два підрозділи відповідно кожний, висновків та переліку використаних джерел та літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Проблеми адаптації законодавства України про інтелектуальну власність”“

13 + 11 =