.

Право на імя як особисте немайнове право фізичної особи

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Загальна характеристика немайнового особистого права 6
1.1 Поняття особистого немайнового права 6
1.2 Зміст особистого немайнового права 7
1.3 Здійснення особистих немайнових прав 9
1.4 Обмеження особистих немайнових прав 10
Розділ ІІ Право на ім’я як особисте немайнове право фізичної особи 12
2.1 Загальна класифікація немайнових прав фізичних осіб 12
2.2 Особисті немайнові права, що забезпечують природне
існування фізичної особи 13
2.3 Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне
буття фізичної особи 19
2.4 Право на ім’я за ЦК України 24
Розділ ІІІ. Захист особистих немайнових прав 27
3.1 Передумови і правові відносини основи захисту
особистих немайнових прав в Україні 27
3.2 Характеристика способів захисту особистих немайнових прав 28
Висновки 34
Список використаних джерел та літератури 37

Вступ

Особисті права людини нерозривно пов’язані з такими поняттями, як
рівність, свобода, недоторканість особи. І це природно, тому що ідеї
рівності, свободи і недоторканності протягом всієї історії цивілізації
використовувалися в боротьбі нового зі старим, прогресивного з
консервативним.
Проблема особистих немайнових прав особи, громадянина є однією з
найважливіших у цивілістиці. Кожна особа у правовій державі має відчувати
свою правову та соціальну захищеність; повага до особистості є в такому
суспільстві нормою повсякденного життя. Організація Об`єднаних Націй
визначає права людини як “права, які притаманні нашій природі і без яких ми
на можемо жити як люди”. Їх справедливо називають також “спільною мовою людства”.
Іншими словами, міру свободи особи в суспільстві необхідно прямо
проектувати на міру справедливості і свободи самого суспільства. Україна
намагається гармонізувати своє законодавство до загальноєвропейських
стандартів, основні з яких містяться в Загальній декларації прав людини
від 10 грудня 1948 р., Європейській конвенції про захист прав і основних
свобод людини від 4 листопада 1950 р., Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р., Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., Декларації глав держав – учасниць Співдружності незалежних держав про міжнародні зобов`язання у сфері прав людини і основних свобод від 24 вересня 1993 р., Законі України “Про уповноваженого Верховної Ради з прав людини” від 23 грудня 1997 р., інших міжнародних договорах, що прийняті Організацією Об`єднаних Націй, Організацією по безпеці та співробітництву в Європі, Радою Європи та іншими міжнародними організаціями.
Закріплюючи особисті немайнові права в конституції, держава забезпечує їхнє правове регулювання комплексно, тобто за допомогою норм ряду галузей права. У рамках комплексного регулювання особистих немайнових прав необхідно виділяти цивільно-правовий аспект. У зв’язку з цим у теорії були висловлені дві точки зору на цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав. Довгий час панувало уявлення про те, що цивільне право не регулює, а лише охороняє особисті немайнові права. Проте правове регулювання й охорона прав не можуть протиставлятися, оскільки регулювання означає охорону прав, а їхня охорона здійснюється шляхом регулювання відповідних відносин.
Роль і можливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових прав визначаються предметом цивільного права. Цивільне право поряд із майновими відносинами (що складають ядро цивільного права) регулює пов’язані з ними особисті немайнові відносини, а також особисті немайнові відносини, не пов’язані з майновими. Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.
Проблему права на ім’я як особистого немайнового права фізичних осіб досліджували такі вчені, як В. Боброва, А.С. Довгерт, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, О.А.Підопригора, Д. Яворницький. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є нормативно-правові норми в Україні.
Предметом дослідження є нормативно-правове регулювання права на ім’я за ЦК України.
Мета дослідження полягає в характеристиці права на ім’я як особистого немайнового права фізичних осіб. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Дати загальну характеристику немайнового особистого права;
2. Подати загальну класифікацію немайнових прав фізичних осіб;
3. Проаналізувати право на ім’я за ЦК України;
4. Коротко охарактеризувати захист особистих немайнових прав.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про право на ім’я як особистого немайнового права фізичних осіб. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Право на імя як особисте немайнове право фізичної особи”“

18 − 4 =