.

Політична соціалізація молоді в суспільствах, що трансформуються (на прикладі України)

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Зміст
сторінка
Вступ ……………………………………………………………………… 3.
Розділ І : Концептуальні засади політичної соціалізації……………….. 6.
1.1. Політична соціалізація: поняття, сутність, типологія……………. 6.
1.2. Основи сучасних зарубіжних та вітчизняних концепцій
політичної соціалізації…………………………………………….. 10.

Розділ ІІ : Молодь як суб’єкт суспільно-політичних відносин………… 17.

2.1. Особливості політичної соціалізації молоді………………………… 17.

2.2. Засвоєння молоддю політичних цінностей і норм…………………. 22.

Розділ III: Дослідження рівня політичної соціалізації молоді на
прикладі студентів НУ «Острозька Академія»………………………… 28.
3.1. Методологічна частина……………………………………………… 28.
3.2. Результати дослідження……………………………………………… 29.
Висновки …………………………………………………………………… 34.
Список використаної джерел та літератури……………………………. 36.
Додатки.

Вступ
Проблеми молоді вивчаються науковцями в галузях медицини психології, права, соціології та політології. Сьогодні Україна є суспільством демократичного типу, в якому молоді люди отримали найважливіше право – право вибору власного життєвого шляху. Разом з тим, незважаючи на велику кількість напрямків і підходів, розробка проблеми соціалізації не тільки далека від вирішення, але все більше демонструє необхідність як переосмислення дослідженого, вивченого раніше, так і розгляду і відкриття нових рис і шляхів вивчення молоді
Актуальність дослідження: обумовлена недостатньою науковою розробкою даної проблематики та завданнями, що набувають в українському суспільстві особливо важливого значення. До таких завдань слід віднести визначення ролі молоді як суб’єкта суспільно-політичних відносин. За останні 40 років проблема політичної соціалізації на Заході та з недавнього часу в Україні вийшла на одне з перших місць в ряду інших досліджень політики. Накопичений західними і вітчизняними спеціалістами досвід, фактичний матеріал і його інтерпретації заслуговують на уважний розгляд, насамперед тому, що в результаті політичної соціалізації складається мислення як політичних діячів різних рівнів, так і рядових громадян.
Предмет дослідження: є політична соціалізація, як процес не лише засвоєння політичного досвіду, відносин, знань, але й перетворення їх в особистісні орієнтири, установки, внаслідок чого формується політична свідомість, позиція, зрілість – тобто певний рівень політичної культури сучасної молоді.
Мета дослідження: полягає у виявленні сутності молоді як суб’єкта і об’єкта політики, а також аналізі специфіки політичної соціалізації молоді в умовах трансформації суспільства, впливу на її формування засобів масової інформації, державної молодіжної політики, політичних партій та громадських організацій.
Завдання:
– поглибити понятійно-термінологічний інструментарій з теми дослідження;
– проаналізувати основні концепції політичної соціалізації як теоретико-методологічних засад;
– визначити статус молоді в політичному просторі українського суспільства, її роль як об’єкта і суб’єкта політичного впливу;
– виявити ціннісну структуру студентської молоді, місце в ній політичних цінностей і норм;
– з’ясувати ступінь впливу різних факторів на формування політичної свідомості і активності молоді;
Методи дослідження: ґрунтується на використанні філософських, загальнонаукових методів, а саме широко використовуються методи системного і порівняльного підходу для аналізу шляхів і способів формування політичної соціалізації молоді як на Заході, так і в Україні, у визначенні соціально-політичного становища молоді в умовах трансформації суспільства. При цьому були враховані різні напрямки дослідження політичної соціалізації (політологічний, психологічний, соціологічний). Структурно-функціональний підхід застосовувався з метою визначення функцій політичної соціалізації в умовах переходу суспільства від авторитарної до демократичної політичної системи. Нормативно-ціннісний підхід знайшов втілення у аналізі системи політичних цінностей, їх формуванні та ролі у процесі політичної соціалізації молодого покоління.
Стан наукової розробки теми: В західній політології поняття політичної соціалізації затвердилося уже в ХХ ст., в Україні до цього питання звернулися лише за часів її незалежності. За радянських часів соціальний портрет молодого покоління створили такі відомі соціологи як І.Кон, В.Лісовський, В.Шубкін. Завдяки дослідженням Н.Блинова, В.Волкова, Є.Ануфрієвої, А.Здравомислова, Ю.Зав’ялова сформувалися наукові підходи до вивчення молоді як особливої соціально-демографічної групи. Загальні проблеми соціалізації, сутність і зміст цього процесу знайшли своє відображення в роботах Л.Буєвої, В.Москаленко, Б.Паригіна, Д.Невірко, А.Мудрик, І.Бекешкіної. Особливий інтерес до молоді за часів незалежності України зумовлений тим, що молодь є активною групою суспільства, яка визначає зміст і характер сьогоднішнього і подальшого розвитку української держави. Проблему політичної соціалізації в пострадянській Україні вивчали С.Макеєв, Є.Головаха, В.Пухляк. Політичну культуру молоді, вплив на процес соціалізації різноманітних чинників суспільства, що зазнає трансформації, досліджували М.Головатий, О.Яременко, В.Соколов, Ю.Цимбалістий.
Наукова новизна одержаних результатів: обумовлюється тим, що в рамках цілісного дослідження аналізується таке соціально-політичне явище як політична соціалізація молоді у політологічному зрізі і полягає в наступному:
– поглиблено точку зору на підходи до визначення політичної соціалізації, вивчені і проаналізовані західні і вітчизняні концепції політичної соціалізації;
– з’ясовано особливості політичної соціалізації молоді в перехідних суспільствах;
– обґрунтовано роль молоді як суб’єкта і об’єкта політичної соціалізації;
– визначена роль сучасної інформаційної сфери в політичній соціалізації молоді;
– на основі аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду проблем молодіжної політики, запропоновано нові напрямки і методи розвитку молодіжної політики в Україні.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Політична соціалізація молоді в суспільствах, що трансформуються (на прикладі України)”“

14 + one =