.

Погрози у кримінальному праві

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОГО ВЧЕННЯ ПРО ПОГРОЗИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ 6
1.1 Історичний розвиток та характеристика погроз в нормативно-правових актах 6
1.2 Поняття погрози в новій та новітній історії держави і права
України 14
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ ПОГРОЗ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА 17
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

ВСТУП

В сьогоднішньому світі, особливо в нашій країні, надзвичайно часто зустрічається насилля. Ще частіше – погрози стосовно застосування фізичної сили або знищення майна. На сьогоднішній час погрози все частіше зустрічаються у повсякденному житті і є актуальною темою для дослідження науковцями. Науковці ж по різному визначають погрозу. Так, В. К. Грищук визначає погрозу як встановлення реального наміру заподіяти особі або її близьким фізичну, майнову або моральну шкоду. При чому вона може бути словесною, письмовою, у формі конклюдентних дій (жестів, демонстрації зброї), спрямованих на примушування особи до виконання поставлених винним вимог. В. С. Батиргаєва, характеризуючи психічне насильство при розбої, уявляє погрозу як психічний вплив злочинця на волю і свідомість потерпілого без фактичного застосування фізичного насильства.
Як бачимо, для кожного злочину, об’єктивною ознакою якого є погроза, характерні певні особливості. Тим не менше, дане поняття містить такі ознаки, які було б не просто заперечувати. Вони наявні в переважній більшості наукових визначень та майже завжди виникають у свідомості особи при спробі ідентифікації певних дій як погрози. Погроза визнається як намір завдати фізичну, матеріальну чи іншу шкоду особі і може бути виражена вона словами, письмово, діями або іншим чином.
Розділ 11 ККУ кваліфікує погрозу вбивством як злочин проти життя і здоров’я особи. Погрожуючи посягнути на життя, винний викликає у людини почуття тривоги і неспокою, заважає її нормальній роботі та відпочинку.
Погроза має бути реальною, тобто сприйматися потерпілим як така, що може здійснюватися. Реальність її встановлюється судом у кожному окремому випадку, виходячи з конкретних обставин справи. При визначенні реальності погрози значення має з’ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її встановлення, характеру попередніх відносин між винним і потерпілим. Особливе місце при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також присутніми при цьому іншими особами.
За здійснення погрози вбивством згідно ККУ настає кримінальна відповідальність. Кваліфікуючою ознакою погрози є вчинення її членом організованої групи, що є обтяжуючою обставиною при призначені винному покарання.
Якщо погроза вбивством є ознакою об’єктивної сторони більш тяжкого злочину, вона не потребує окремої кваліфікації за окремою статтею ККУ. Це може мати місце, зокрема, при: зґвалтуванні, розбійницькому нападі, погрозі або насильстві щодо працівника правохоронного органу, державного або громадського діяча, судді, народного засідателя чи присяжного.
Саме тому наше дослідження сьогодні виявляється досить актуальним. Проблему погроз у кримінальному праві досліджували такі вчені, як Хавронюк М.І., Савченко А.В., Захарченко П.П., Пионтковсий А.А. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці погроз в кримінальному праві. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати історичний розвиток та характеристика погроз в нормативно-правових актах;
2. Проаналізувати поняття погрози в новій та новітній історії держави і права України;
3. Дослідити типологія погроз за кримінальним кодексом України та дати їм характеристику.
Об’єктом дослідження є поняття погрози в історії держави і права України.
Предметом дослідження є історичні нормативно-правові джерела та сучасний Кримінальний Кодекс України.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
2. Історичний метод застосовувався для розгляду поняття погрози, що у своєму розвитку пройшла ряд етапів.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, а саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Формально-юридичний метод: з його допомогою описуються, класифікуються і систематизуються державно-правові явища, що досліджуються в нашій роботі, а саме для аналізу і розкриття юридичних понять, норм права.
5. Порівняльно-правовий метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців-правників на поняття, що аналізуються в дослідженні.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про погрози в кримінальному праві. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Погрози у кримінальному праві”“

7 + 18 =