Особливості політичної системи та політичного режиму Чилі

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ВІЙСЬКОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ПРАВЛІННЯ АВГУСТО ПІНОЧЕТА 6
1.1 Військовий переворот 1973 року 6
1.2 Особливості опозиційних партій та плебісцит 1988 року 9
1.3 Економічна ситуація в країні під впливом авторитарного режиму 14

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ЧИЛІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 20
2.1 Політична система Чилі 90-х та початку 2000-х років 20
2.2 Внутрішня та зовнішня політика Чилі в 90х-2000х роках 22
2.3 Економічне становище Чилі на сучасному етапі 25

ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

ВСТУП

Латинська Америка є складовою частиною світової спільноти, сучасної цивілізації. При аналізі політичних проблем латиноамериканських країн наприкінці XX століття важливе місце займає дослідження політичних режимів, що має не тільки велику теоретичну, а й практичну значимість в умовах сучасної епохи – епохи переходу від авторитарних, тоталітарних режимів до демократичних.
У 80 -90- х рр. знову зріс інтерес дослідників – політологів до проблеми демократії та факторів, що її зумовлюють. Подібний інтерес пояснюється тим, що саме в цей період хвиля демократизації прокотилася по Східній Європі і досягла деяких країн Азії та Африки. Проте раніше вона істотно змінила політичний ландшафт Латинської Америки – регіону, де політичні бурі останніх десятиліть вирували особливо часто.
Поворот від диктаторських форм правління до демократичних в латиноамериканських країнах почався з середини 80-х років в результаті глибокої кризи всіх сфер суспільства й особливо в економіці. За останні 10-15 років зазнали краху і відійшли від влади реакційні авторитарні військові режими в Аргентині, Бразилії, Болівії, Парагваї, Уругваї, Чилі та більшості країн Центральної Америки. Це важливий рубіж у процесі переходу до цивільного, конституційного правління – у загальному руслі демократизації в регіоні.
Таким чином, існує безпрецедентне явище в бурхливому політичному житті Південної та Центральної Америки: їх народи ніколи раніше не мали такої великої кількості демократично обраних урядів, як в останні 10-15 років. Вперше конституційні режими були встановлені в зазначений період практично у всіх державах регіону та в Чилі зокрема. Дослідження проблем еволюційної трансформації військово-диктаторського режиму у цивільний, авторитарного в демократичний в нашій роботі проводиться на прикладі Чилі. Саме у цьому і полягає актуальність нашої роботи.
Проблему еволюцію політичної системи та політичного режиму Чилі в 90-2000х роках досліджували такі вчені, як Басов О., Зорина І., Кавалло О., Квасов О. Г., Корольов Ю.М., Кузьмін В.В., Островський В., Рощупкін В.Т., Тоцький В.П., Харві Р. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей політичної системи та політичного режиму Чилі. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати військовий переворот 1973 року;
2. Узагальнити інформацію про особливості опозиційних партій та плебісцит 1988 року;
3. Проаналізувати економічну ситуацію в країні під впливом авторитарного режиму;
4. Дослідити політичну систему Чилі 90-х та початку 2000-х років;
5. Описати внутрішню та зовнішню політику Чилі в 90х-2000х роках;
6. Дати характеристику економічному становищу Чилі на сучасному етапі.
Об’єктом дослідження є міжнародні політичні відносини в 1980-х-2000х роках.
Предметом дослідження є політична система та політичний режим Чилі в 1990х-2000х роках.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про еволюцію політичної системи та політичного режиму Чилі. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Особливості політичної системи та політичного режиму Чилі”

4 × five =