.

Науковий та навчальний дискурс – особливості

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1 ТРАКТУВАННЯ ДИСКУРСУ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ НАУЦІ…………………………………………………………………………………..8
1.1 Сучасні підходи до визначення дискурсу………………………………………………8
1.1.1 Трактування дискурсу вітчизняними науковцями……………….9
1.1.2 Трактування дискурсу зарубіжними науковцями………………10
1.2 Основні характеристики дискурсу……………………………………………………….12
1.2.1 Основні дискурс-моделі………………………………………….17
1.2.2 Структура дискурсу……………………………………….………20
1.2.3 Категорії дискурсу……………………………………….………..25
1.3 Розмежування понять “дискурс” і “текст”…………………………….…29
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО ТА НАВЧАЛЬНОГО ДИСКУРСУ……………………………………………………………………………………………………….33
2.1 Особливості наукового дискурсу…………………………………………..33
2.1.1 Експліцитні маркери адресованості………………………………………35
2.1.2 Імпліцитні маркери адресованості…………………………………………38
2.2 Особливості навчального дискурсу…………………………………………………….42
2.2.1 Дискурсивні елементи як засоби зв’язності………….…………43
2.2.2 Взаємодія як центральна ланка навчального дискурсу…………..48
РОЗДІЛ 3 ПОРІВНЯННЯ НАУКОВОГО ТА НАВЧАЛЬНОГО ТЕКСТІВ ЗА ДИСКУРСИВНИМ АНАЛІЗОМ…………………………………………………60
3.1 Особливості, методи та етапи дискурсивного аналізу………………………….60
3.1.1 Місце дискурсивного аналізу в лінгвістиці…………………….61
3.1.2 Напрями та підходи в дискурсивному аналізі………………….62
3.1.2.1 Аналіз побутового діалогу…………………………………63
3.1.2.2 Дослідження інформаційного потоку…………………….65
3.1.2.3 Дослідження в галузі когнітивно-функціональної граматики…………………………………………………………………………………………..66
3.1.3 Наукова парадигма як основний методологічний інструмент аналізу дискурсу…………………………………………………………………………67
3.2 Критичний дискурс-аналіз наукового тексту (на основі четвертого розділу “Сприйняття, пам’ять та пізнання” критичного нарису Даніеля В. Робінсона “Системи сучасної психології”)…………………….…………………………………..69
3.3 Критичний дискурс-аналіз навчального тексту (на основі лекцій з теоретичної граматики викладача Коцюк Л.М. та з теоретичної фонетики викладача Пелипенко О.О.)…………………………………………………………………………74
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………………82
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………87

ВСТУП

Поняття дискурсу є одним із основних понять сучасної прагматичної лінгвістики та лінгвістики тексту. Сучасні уявлення про дискурс віддзеркалюють увесь хід лінгвістичної науки. У першій половині ХХ ст. мовознавство протягом досить тривалого періоду було зосереджене на вивченні однієї з двох діалектично зв’язаних сторін мови мовній системі, але, починаючи з другої половини 60-х рр., центр уваги лінгвістів переноситься на іншу сторону цієї діалектичної єдності мовленнєву діяльність та її продукт – дискурс, формальні характеристики якого були отримані у 1952 р. З. Херрісом [18]. Цей складний соціолінгвістичний феномен сучасного комунікативного середовища має довгу і багату історію свого розвитку, проте як термін в лінгвістиці з’явився лише у 50-х рр. XX ст. Термін „дискурс” увів у використання Ю. Хабермас для позначення “виду мовленнєвої комунікації, що пропонує раціональний критичний розгляд цінностей, норм та правил, які знаходяться у соціальному житті” [18].
Актуальність теми обумовлена тим, що беручи до уваги вік дискурсу, який є не дуже довгим з точки зору лінгвістичної науки, і незважаючи на те, що вивченням даного поняття займалась невелика кількість науковців, на сучасному етапі дослідження проблеми породження та функціонування дискурсу виступає одним з провідних напрямів світової лінгвістики. Сфера вживання терміну „дискурс” стає надзвичайно широкою, а дискурсивний аналіз текстів як більш ґрунтовний аналіз з перенесенням акцентів з формально-лінгвістичних на позалінгвальні чинники все частіше застосовується науковцями. Актуальнісь проблематики також обумовлена вивченням наукового та навчального дискурсів як недостатньо досліджених та складних феноменів сучасної лінгвістики.
Мета роботи полягає у дослідженні поняття “дискурс”, його походження та розвитку, а також у визначенні особливостей, структури та проведенні критичного дискурс-аналізу наукового та навчального текстів. Для виконання поставленої мети ми визначили наступні завдання:
– дати визначення поняття “дискурс”, простежити його походження та розвиток, описати властивості дискурсу в теорії комунікативного акту та вивчити наявні комунікативно зумовлені компоненти дискурсу;
– визначити різницю між поняттями “дискурс” та “текст”;
– дослідити особливості наукового та навчального дискурсів;
– порівняти результати критичного дискурс-аналізу наукового та навчального текстів.
Об’єкт дослідження – тексти четвертого розділу “Сприйняття, пам’ять та пізнання” наукового посібника “Системи сучасної психології” Даніеля В. Робінсона та лекції з теоретичної граматики та теоретичної фонетики викладачів Національного університету “Острозька академія” Коцюк Л.М. та Пелипенко О.О.
Предметом дослідження є критичний дискурс-аналіз наукового та навчального текстів.
При написанні даної роботи використовувалися наступні методи: метод спостереження, історичний, порівняльний методи, метод аналізу та синтезу. На теоретичному етапі дослідження були застосовані: історичний метод при дослідженні історії зародження та формування поняття “дискурсу”, а також дискурсивного аналізу; методи аналізу та синтезу реалізуються через виконання наступних завдань: встановлення комунікативно зумовлених категорій, видів та моделей дискурсу, тлумачення понять “текст” і “дискурс”, а на емпіричному етапі проведення дослідження ці методи використовувалися для проведення критичного дискурс-аналізу наукового та навчального текстів. Також застосувалися метод спостереження при фіксації дискурсивних елементів навчального дискурсу, а найбільш широко використовувався у цій роботі порівняльний метод. Із застосуванням такого методу досліджувалися такі аспекти роботи як виявлення загальних визначень дискурсу та його властивостей у теорії комунікативного акту, де на перший план було винесено розмежування понять “дискурс” та “текст”, значення та розуміння їх рівнів, також порівняння результатів дискурсивного аналізу наукового і навчального текстів
Наукова новизна дослідження полягає у спробі сформувати узагальнене визначення дискурсу, а також передбачає дослідження того кола проблем, які пов’язані з проведенням критичного дискурс-аналізу наукового тексту на основі четвертого розділу “Сприйняття, пам’ять та пізнання” наукового посібника „Системи сучасної психології” Даніеля В. Робінсона та навчального тексту на основі лекцій з врахуванням екстралінгвістичних умов їх функціонування. Хоча дискурсивний аналіз все частіше застосовується науковцями, все ж він переважно спрямований на тексти художнього та публіцистичного стилів. Досі дискурсивний аналіз наукового тексту не проводився, а навчальний дискурс взагалі не досліджувався в Україні, що і визначає наукову новизну даного дослідження.
Теоретичне значення полягає у визначенні поняття “дискурс”, поняття “дискурсивного елементу”, його місця і ролі в науковому та навчальному дискурсі, особливостей функціонування та основної типології. Це знання сприяє поглибленню нашого уявлення про засоби вираження зв’язності дискурсу, а також вираження взаємодії як основного елемента дискурсу.
Практичне значення даного дослідження відзначає практичну цінність одержаних результатів від порівняння результатів критичного дискурс-аналізу наукового та навчального текстів, що полягає у поглибленому та кращому розумінні їх суті та глибини змісту. Результати дослідження можуть бути використані науковцями, які працюють у сфері лінгвістики, а також викладачами при поясненні понять “дискурс”, “науковий дискурс” та його особливостей, а також поняття “дискурсивний аналіз” та для покращення роботи викладачів зі студентами.
При написанні роботи були використані праці таких науковців, як Н.Д. Арутюнової, Т. ван Дейка, О.Т. Ішмуратова, В.В. Красних, Дж. Кресс, Г.Г. Почепцова та Р. Ходжа, що у своїх працях висвітлювали різні аспекти проблеми дослідження та функціонування дискурсу. Так, Н.Д. Арутюнова визначає дискурс як складну комунікативну подію; текст, узятий в аспекті подій [1]. В.В. Красних зробив спробу поглянути на дискурс з точки зору когнітивних структур, які лежать в основі мовної компетенції [34]. Т. ван Дейк трактує дискурс як складну комунікативну подію, “суттєву складову соціокультурної взаємодії, характерні риси якої інтереси, цілі та стилі” [17]. О.Т. Ішмуратов ототожнює дискурс з певним видом тексту. Так, дискурс це текст, який містить міркування, тобто текст, в якому фіксується певний хід думки [24]. Г.Г. Почепцов визначає дискурс як соціолінгвістичну структуру [53]. Англійські дослідники Дж. Кресс та Р. Ходж розглядають текст і дискурс як такі, що доповнюють один одного, акцентуючи при цьому або соціальний, або мовний рівень [83]. Однак, незважаючи на довгу історію розвитку дискурсу, багатоаспектність та різнонаправленість наукових праць дослідників не є достатньо добре розвиненою та вдосконаленою, що, у свою чергу, породжує надії на подальше дослідження та ґрунтовне опрацювання цього поняття, як і зокрема особливостей наукового та навчального дискурсів.
Апробація. Дослідження було апробоване на:
– щорічній звітній науково-практичній конференції викладацько-студентського складу НаУОА,
– науковій конференції Полтавського державного педагогічного університету ім. Короленка, де були опубліковані тези дослідження,
– Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції НаУОА, тези якого були представлені у збірнику конференції.
Структура та зміст роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Перший розділ описує дискурс як феномен у теорії комунікації, інтерпретуючи різні визначення, аналізуючи його походження та розвиток, порівнюючи поняття “текст” і “дискурс”. Другий розділ присвячений вивченню особливостей наукового та навчального дискурсів, а в третьому розділі проведено критичний дискурс-аналіз наукового та навчального текстів. Список використаної літератури налічує 103 джерела.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Науковий та навчальний дискурс – особливості”“

19 + twenty =