.

Лінгвістичні аспекти мовлення чоловіків та жінок в оповіданні Агати Крісті Towards Zero

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ
ВCТУП………………………………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОДОВОГО РОЗРІЗНЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У ХУДОЖНЬОМУ МОВЛЕННІ……………………………………………………. 6
1.1 Функціональні особливості стилю художньої літератури……………………….6
1.2 Використання лексико-стилістичних засобів і фігур у художній прозі…….8
1.3 Гендерний аспект як основа соціолінгвістичної варіативності мовлення…………………………………………………………………………………………………..13
1.3.1 Значення компонентів мовлення………………………………………………..14
1.3.2 Родові маркери лексики чоловіків та жінок………………………………..15
1.4 Родовий аспект репрезентації мовлення автора…………………………………….17

РОЗДІЛ 2 СТИЛІСТИЧНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ МОВЛЕННЯ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК В ОПОВІДАННІ А. КРІСТІ “TOWARDS ZERO”……………………………..23 2.1 Актуалізація протиставлення гендеру персонажів на фоні стилістичних засобів та фігур…………………………………………………………………………………………23
2.2 Вплив мовної ситуації на вибір лексики персонажами твору…………….31
2.3 Піраміда лексичних потреб чоловіка і жінки в оповіданні “Towards Zero”…………………………………………………………………………………………………………35
2.4 Лексико-стилістична характеристика оповідача як основа гендерної приналежності…………………………………………………………………………………………..38
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………….46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………….49

ВСТУП
Питання дослідження гендерних особливостей в другій половині ХХ століття набуло широкої популярності у зв’язку з можливістю ґрунтовного пояснення причин та шляхів вживання лексичних одиниць (ЛО) в певних умовах комунікації. Оскільки кожна особа є носієм певних суспільних прав та обов’язків, вона у відповідний момент вступає в складний процес комунікації, що позначається функціональною спрямованістю. Функції, які в певний момент визначають мету спілкування, характеризуються комунікативно-прагматичною направленістю, визначають вибір ЛО. Тому надалі вчені зосередили увагу на функціональній спрямованості лексики, намагаючись класифікувати умови, за яких вживання ЛО розмежовувалось відповідно до статі мовця.
Таким чином, розвиток досліджень гендерного аспекту був вмотивований його безпосередньою можливістю для класифікації лексики та умов її вживання чоловіками і жінками, подекуди навіть з урахуванням соціальних стереотипів суспільства, його історичної та ментальної еволюції [32, 37]. Окрім цього, перспективи визначення гендерної приналежності самого автора, який, за умов мовлення від третьої особи створює образ оповідача, розширили поле гендерних досліджень та відкрили нову перспективу лінгвістичного експерименту – авторське мовлення на фоні художнього стилю.
Наявні дослідження знайшли своє практичне втілення через вивчення розмовного мовлення в побутових умовах, які, зокрема, відображаються в функціональних стилях мовлення, особливо в художній прозі. Оскільки прозові літературні твори характеризуються високим вмістом мовних реплік, різними видами лексико-стилістичних підсистем, то саме стиль художньої прози уможливив початок ґрунтовного дослідження гендерної диференціації лексики.
Актуальність дослідження полягає в необхідності підтвердження розмежування використання лексичних одиниць з огляду на певні риси та характерні особливості, притаманні особам протилежної статі. Отримані практичні результати уможливлять подальше вдосконалення лінгво-стилістичних умінь та навичок у галузі філології. Окрім цього, зосередження на конкретному лексичному матеріалі оповідання А. Крісті “Towards Zero” дозволить глибше дослідити особливості мовлення персонажів та створеного образу оповідача, визначити властиві їм способи вживання лексики на основі художнього стилю та доповнити базу фонових знань про творчість “королеви англійського детективу”, про особливості індивідуального письменницького стилю і складові характеристики образу оповідача.
Огляд критичної літератури з даної теми включає імена відомих лінгвістів, що працювали у сфері гендерної лінгвістики та в інших філологічних галузях. Д.М. Шмелев приділяв увагу семантичному аспекту слова, Н.А. Гогуліна розглядала функціонально-синтагматичні ряди лексики на фоні семантики, О.М. Мороховський та О.П. Воробйова вивчали питання стилістики англійської мови, А.А. Мецлер та О.В. Красільнікова зосередили увагу на комунікативно-прагматичному аспекті мови. Н.Д. Борисенко, М.О. Олікова та Б. Спольський займались розробкою гендерних детермінантів та практичних родових маркерів на основі лексики, стилів мовлення та комунікативної поведінки людей. Г.Я. Солганик та О.С. Донцова досліджували наукову проблему реалізації образу автора в англомовній літературі.
Мета дослідження полягає у накопиченні лінгвістичних знань з гендерної диференціації лексики на основі мовлення персонажів та автора у творах художньої літератури і встановлення взаємозалежності вживання певних лексичних одиниць чоловіками та жінками.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити функціональні особливості художнього стилю;
2. Виокремити та описати лексичні та стилістичні засоби у творах художньої літератури;
3. Висвітлити основні результати гендерних досліджень при формуванні родових маркерів мовлення та функціональних шарів лексики.
Об’єктом дослідження є мовлення чоловіків, жінок та оповідача в оповіданні Агати Крісті “Towards Zero”.
Предмет дослідження – лексичні та стилістичні особливості мовлення чоловіків, жінок та оповідача на матеріалі оповідання “Towards Zero”.
Для досягнення встановленої мети та завдань були застосовані такі методи:
1. Метод комплексного аналізу лексичних одиниць;
2. Метод синтезу лексико-стилістичного матеріалу;
3. Статистичний метод обрахунку частоти вживання лексичних засобів та фігур;
4. Метод порівняння.
Наукова новизна роботи визначається встановленням особливостей вживання ЛО чоловіками та жінками за різних умов комунікації та глибшого вивчення авторської манери письма.
Практичне значення проведеної роботи полягає у практичній цінності одержаних результатів та можливості їх застосування у сфері подальших гендерних досліджень, зокрема у контексті творчості Агати Крісті.
Структура роботи складається з:
– вступу, в якому окреслено основні цілі і складові даного дослідження;
– першого розділу, що окреслює теоретичні аспекти і передумови гендерного розрізнення в художній прозі;
– другого розділу, де висвітлено практичне втілення стилістичного розмежування лексики чоловіків, жінок та оповідача на основі побудованих пірамід лексичних потреб;
– висновків, що окреслюють основні здобутки та логічні висновки роботи;
– бібліографії, яка вміщує 37 позицій літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Лінгвістичні аспекти мовлення чоловіків та жінок в оповіданні Агати Крісті Towards Zero”“

20 − 10 =