Ідейно-художня проблематика роману Тигролови І.Багряного

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Product Description

ПЛАН

Вступ ……………………………………………………………………………2
Розділ І Історія створення «Тигролови»……………………………..7
Розділ ІІ Художні особливості роману………………………………11
Розділ ІІІ Молодий «тигр»- українець Григорій Многогрішний..22
Висновки ………………………………………………………………………25
Використана література……………………………………………………..27

ВСТУП

Вроджений провідник, до безумства одчайдушний, людина запальної і хаотичної вдачі,життєлюб і оптиміст…Таким пам’ятають Івана Багряного. Це людина, що «ходила по лінії найбільшого опору», «людина, що бігла над прірвою» і не тільки втрималась, не зірвалась в безодню,а й кинула відчайдушний виклик жорстокій добі.[15,302]
При написанні цієї роботи перед нами не стояло завдання широкого висвітлення біографії І.Багряного, тому ми зосередимо увагу лише на тих життєвих фактах, що знайшли художнє відображення в романі “Тигролови”. Народився Іван Лозов’ягін 2 жовтня 1906 року в м. Охтирка Харківської (тепер Сумська) області. Ще в ранньому віці починає писати вірші українською мовою. Вищу освіту здобув у Київському художньому інституті. Письменник швидко зрозумів, щоб бути справжнім письменником – це не значить бути « не цензурованим».
Занадто боляче «вдарили» його цензори, заблокувавши збірку « В поті чола» і відкинувши його найулюбленішу і справді таки оригінальну й ваговиту поему «Гутенберг». Занадто гостро і прямолінійно зреагував на це І. Багряний. Його заарештовують, згодом відправляють у так зване вільне «заслання» в північну частину Далекого Сходу. Цей період життя митець відтворить у своїй «поемі всепереможного оптимізму» – романі «Тигролови», тільки значно пізніше, бо попереду нові випробування і протистояння нелюдській системі, що забрала у нього Вітчизну.
Саме у Львові побачили світ його «Тигролови», написані в Моршині в жовтні 1943 року, де Багряний перебував на лікуванні. Пишучи у таких неймовірно експериментальних умовах такий неперевершено життєлюбний твір, бунтар знову кинув виклик не тільки системі, а й смерті.
Цей «екзотичний» роман приніс автору європейську славу. Книга вийшла в перекладі німецькою і дістала назву «Das Gesezt der Taiga» ( «Закон тайги»). ЇЇ видали трьома накладами, німецькі читачі засипали листами автора, щиро цікавлячись подальшою долею героїв. Двічі видана в Австрії книга так само рекомендована критикою як найкращий твір для молодих
читачів. Пізніше твір вийшов в США, Канаді та Англії англійською мовою. З англійського тексту було зроблено переклад на голландську, датську мови і видано в цих країнах. Відгуки на твір були схвальні, навіть захоплені.
«Тигроловами» зацікавився Голлівуд, щоб поставити фільм, але, на жаль, цей проект так і залишився проектом. І тільки в 1992 році українським режисером Ростиславом Синьком були екранізовані два найкращих твори Багряного: «Сад Гетсиманський» і «Тигролови». Перші чотири серії телесеріалу відтворюють сторінки «Саду Гетсиманського», п’ята – знята за «Тигроловами» і має романтичне забарвлення.
Українською мовою твір перевидавався тричі: 1947, 1955, 1991 рр. Критичні статті, що з’явилися про роман, вітали щасливе поєднання: оптимістичне звучання, пригодницький сюжет, екзотику Далекого Сходу та героя, який не втрачає людської гідності у нелюдських умовах і перемагає.
Великий інтелектуал ХХ ст. Ігор Качуровський визначив мистецьку вартість «Тигроловів» тим, що такі твори хочеться перечитати вдруге і втретє…Володимир Винниченко, «скупий» на похвалу, зізнався, що окремі сторінки просто закарбувалися в пам’яті.
Одним з перших відгукнувся на роман Багряного відомий нині вчений Юрій Шерех у 1947 р. У статті «Твір про мистецтво стріляти» (газета «Українські вісті») він відзначав, що герої роману наділені такими позитивними прикметами, як здоров’я, сила, лицарство, любов до людини та свого народу. Особлива заслуга письменника, на думку критика, полягала в тому, що він «стверджує жанр українського пригодницького роману, українського усім своїм духом, усім спрямуванням, усіма ідеями, почуттями, характерами. Він говорить нове слово в українському літературному процесі».[11, 52]
Цікавий аналіз «Тигроловів» здійснив Василь Чорногай у статті під назвою , яка на нашу думку, досить точно характеризує роман : «Поема всеперемагаючого оптимізму». Особливістю рецензії є те, що критик не
дивиться на роман як на суто пригодницький, і через те не применшує його художнього рівня. Добре відомо, що жанр пригодницького роману обходиться без того, що є характерним і фактично обов’язковим для високохудожнього епічного твору. Як вже відзначалося, автор пригодницького роману переважно зосереджений на розробці сюжету – прагне зробити його захоплюючим. В той же час він менше турбується вираженням внутрішнього світу персонажів, розробкою їх характерів, живописанням природи і багатьма іншими рисами, що притаманні серйозній (скажемо так) літературі. Ось чому треба погодитися з думкою Василя Чорногая : « …було б цілком неправильним ставити цей роман поруч інших подібних творів пригодницького жанру. Цей роман І. Багряного має перед ним ту істотну і несмертельну перевагу».[17,14]
На думку Юрія Лавріненка, «Тигролови» зробили велике діло. Вони «здерли шкуру зека, оста, «совєтського чєловєка»; показали під нею незламну горду людину, повну життєвої снаги, волі до життя і боротьби». [14,82]
Богдан Романенчук вважав, що «Звіролови» слід зарахувати до категорії пригодницьких творів, які читаються з великим напруженням, а Володимир Державин вважав , що «Тигролови» – досить влучна патріотична лектура юнацтва та його найширших читацьких кіл».[17,45]
Не обійшлося і без критичних «шпильок». В. Наддніпрянець у своїй розгромній критичній розвідці про творчість Івана Багряного, яку промовисто назвав « На літературному базарі», не скупиться на епітети і щодо «Тигроловів» на шкталт: «шаблоновий роман», «вульгаризація мови», вбачає схожість описаних пейзажів з сибірськими та зауральськими оповіданнями Д. Маніна – Сибіряка, М. Пришвіна.
Найкращим твором І. Багряного, ми вважаємо роман «Тигролови». Сюжет якого насичений незвичайними пригодами й характеризується несподіваними поворотами, динамічністю у розгортанні подій; яскраво домінує благородство поведінки головних героїв, їхні небезпечні зіткнення з дикою природою та вміннями знаходити вихід з численних екстремальних ситуацій; торжество справедливості.
Актуальність твору : незважаючи на те, що роман був написаний
протягом 1943 – 1944 рр., він залишається актуальним і сьогодні. Він увібрав у себе багато проблем, зокрема : морально – етичні, національно – історичні, суспільно – політичні.
Об’єкт дослідження : роман Івана Багряного «Тигролови».
Мета написання курсової роботи : ближче познайомитися з творчістю І. Багряного, досконаліше вивчити роман «Тигролови»і дослідити ідейно – художню проблематику роману.
Структура вивчення проблематики роману :
1. визначення головних проблем, до яких звертається письменник;
2. поглиблено дослідити їхнє розкриття в романі;
3. визначити, за допомогою яких художніх засобів письменник розкриває цю проблематику;
4. визначити, хто з героїв є позитивним, а хто негативним;
5. зробити висновки

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Ідейно-художня проблематика роману Тигролови І.Багряного”

nineteen − 18 =