.

Функціональні особливості історизмів, архаїзмів, неологізмів у творчості Ліни Костенко

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….. 3
І. Лінгвістичні і стилістичні засади дослідження пасивної лексики української мови ………………………………………………………….…… 7

І. 1. Поняття пасивної лексики, основні підходи до її характеристики …… 8
І. 2. Стилістичні функції пасивної лексики в українській історичній художній літературі……………………………………………………………………………………………… 27

ІІ. Функціональні особливості історизмів, архаїзмів, неологізмів у творчості Ліни Костенко …………………………………………………… 3

ІІ. 1. Використання матеріальних архаїзмів у романі «Маруся Чурай» ……. 36
ІІ. 2. Стилістичне забарвлення власне архаїзмів …………………………..… 47
ІІ. 3. Неологізми, як показник ідіостилю Ліни Костенко …………………. 56

Висновки ……………………………………………………………………… 62
Бібліографія …………………………………………………………………….. 65
Додатки ……………………………………………………………….………… 69

Вступ
Мова – специфічне суспільне явище, має свій зміст і форму і в своєму виникненні та розвитку нерозривно пов’язане з матеріальним і духовним життям народу.
Лексична система, так само як і система мови в цілому, весь час розвивається за своїми внутрішніми законами, а також під більшим або меншим впливом позалінгвістичних факторів, тобто суспільно-історичних умов життя народу – творця і носія мови. Характерною особливістю словникового складу української мови, як і будь-якої іншої, є його безперервний розвиток, а тому словниковий склад мови характеризується дією двох процесів – появою нових слів (для називання нових понять, що з’являються в житті суспільства) і виходом з ужитку слів, що позначають старі явища і реалії. Це зумовлює наявність двох шарів лексики – активного і пасивного.
До активної лексики сучасної української літературної мови належать звичайні, без помітної новизни або застарілості сучасні слова.
До пасивної лексики сучасної української літературної мови належать слова, які рідко вживаються її носіями в повсякденному спілкуванні. [19,63]
Пасивну лексику теж можна поділити на дві групи. До першої з них належать застарілі слова – історизми та архаїзми, які вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові внаслідок того, що відпадає або вже відпала потреба користуватися ними при називанні предметів, явищ, подій сучасної дійсності або при висловлюванні певних думок з тієї чи іншої галузі діяльності, почуттів тощо. Їх використовують у художньому мовленні для відтворення колориту епохи, події якої стали предметом зображення, або як образний засіб.
До другої групи належать нові слова – неологізми, які недавно виникли і ще не стали загальновживаними або активно ще не використовуються в мові. Хоча вони й не набирають загальновживаного, але там, де вони з’явилися, виклад думки стає образним, експресивним.
Темою дипломної роботи є “Лінгвостилістичні особливості функціонування пасивної лексики в історичних творах Ліни Костенко”. Джерелом дослідження є історичний роман у віршах “Маруся Чурай” відомої сучасної української поетеси Ліни Василівни Костенко. Лексичний матеріал карткувався шляхом суцільної вибірки за виданням: Костенко Л. В. Маруся Чурай; Історичний роман у віршах. – К., 1992.-159 с.
Дане питання в літературі мало досліджене. Знаходимо лише поодинокі праці, присвячені питанню використання пасивної лексики в художніх творах. Так, наприклад, академік Л. А. Булаховський зазначає, що пасивна лексика, зокрема архаїзми, є важливим засобом урочистої емоційності. [9,58].
Аналізуючи архаїзми з точки зору їх стилістичного функціонування у літературній мові, Л. А. Булаховський розрізняє матеріальні і стилістичні архаїзми. [9,56].
Л. Г. Скрипник в праці «Особливості мови і стилю української радянської художньо-історичної прози» пише, що історична лексика є одним із важливих засобів стилізації мови персонажів в дусі зображуваної епохи. [46,86].
Про стилістичне використання пасивної лексики в художньому стилі знаходимо в посібниках зі стилістики сучасної української мови. Академік І. К. Білодід детально аналізує всі стилістичні функції, які виконують історизми, архаїзми та неологізми в художньому творі. [53,61-70].
Цим питанням присвячені і окремі розділи праць І. Г. Чередниченка, А. П. Коваль, О. Д. Пономарева. Але вивчення функціонування пасивної лексики у творчості Ліни Костенко ще не було предметом наукового дослідження. Виявлення лінгвістичних і стилістичних особливостей лексики творів Ліни Костенко є надзвичайно актуальним, оскільки вірші та історичні твори цієї поетеси текстуально вивчаються у середній школі.
Отже, актуальність обраної теми роботи зумовлюється відсутністю ґрунтовних досліджень з цієї проблеми, важливістю пасивної лексики, як засобу увиразнення художнього мовлення.
Об’єкт дослідження – художнє мовлення.
Предмет – особливості функціонування пасивної лексики як художньо-виражального засобу, стилеутворювального елементу
Ознайомлення з існуючою літературою з теми дослідження дозволило сформулювати мету. Мета – системне дослідження пасивної лексики та особливостей її функціонування в ідіостилі Ліни Костенко.
Досягнення сформульованої мети здійснено шляхом розв’язання таких завдань:
1) з’ясування стану дослідження пасивної лексики в сучасній лінгвостилістиці;
2) уточнення термінологічних понять;
3) виявлення і систематизація основних семантичних типів пасивної лексики в романі Л. Костенко «Маруся Чурай»;
4) встановлення ролі архаїзмів, історизмів та неологізмів у створенні ідеостилю письменниці;
5) укладання короткого словника найуживанішої пасивної лексики творів Ліни Костенко.
Методи дослідження. Методика дипломної роботи має комплексний характер. Серед загальнопізнавальних методів використовувалися вивчення і аналіз наукової літератури, спостереження і опис, аналіз і синтез, індукція та дедукція. З-поміж лінгвістичних – компонентний, семасіологічний, описовий, елементи статистичного аналізу.
Наукова новизна полягає у різнобічному вивченні пасивної лексики, одночасному поєднанні описового семасіологічного і компонентного підходів. Віднайдені історизми, архаїзми і неологізми розглядаються як компоненти творення ідіостилю поетеси, що здійснюються в українському мовознавстві, вперше створюється словник пасивної лексики Ліни Костенко.
Практична цінність полягає в тому, що спостереження та результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання сучасної української мови у вищих навчальних закладах, спецкурсах та спецсемінарах, а також у навчальній і позакласній роботі з молоддю в школах різних типів. Створений тлумачний словник найуживанішої пасивної лексики може стати у нагоді під час вивчення творів Ліни Костенко на уроках української літератури, дидактичні матеріали будуть цікавими учням 6-го класу при вивченні лексикології (тема «Пасивна лексика») на уроках української мови.
Апробація результатів. Основні положення і результати, словник і дидактичні матеріали апробовувались протягом 2007 – 2008 навчального років в загальноосвітніх навчальних закладах різних типів. Результати обговорювались на наукових конференціях (квітень 2008 р., Міжнародний економіко-гуманітарний університет), засіданнях кафедри української мови і методик викладання (травень 2008 р., вересень 2007 р.).
Структура роботи. Дипломне дослідження складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг 82 сторінки, з них основного тексту – 69 с.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Функціональні особливості історизмів, архаїзмів, неологізмів у творчості Ліни Костенко”“

15 − 13 =