.

Формування та розвиток українсько-польського міждержавного партнерства

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

ПЛАН
ВСТУП………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО МІЖДЕРЖАВНОГО ПАРТНЕРСТВА…………………………………………….9
1.1. Передумови, становлення та розвиток дипломатичних та політичних зв’язків між Республікою Польща та Україною на початку 90-х рр. ХХ ст………………………………………………………………………………..9
1.2. Особливості українсько-польського стратегічного партнерства…………16
1.3. Приорітети українсько-польських стосунків на сучасному етапі……….22
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДВОХСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ РЕСПУБЛІКОЮ ПОЛЬЩА ТА УКРАЇНОЮ……31
2.1 Економічне партнерство України та Польщі…………………………………31
2.2. Українсько – польське регіональне співробітництво………………………..38
2.3. Гуманітарний напрямок в україно-польських відносинах………………….46
3. УЧАСТЬ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ У БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНІЙ СПІВПРАЦІ……………………………………………………….………………..55
3.1. Місце України та Польщі у системі європейської безпеки…………………55
3.2. Співпраця України та Республіки Польща в рамках НАТО………………..63
3.3. Членство Польщі в ЄС та його вплив на розвиток українсько-польських стосунків…………………………………………………………………………….69
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..78

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Всебічні зв’язки між народами України і Польщі мають давні історичні традиції. Вони особливо посилились у сфері політичного, економічного, духовного життя після здобуття незалежності Україною. Республіка Польща першою у світі офіційно визнала державну незалежність України, а вже 4 січня 1992 р. між двома державами були встановлені дипломатичні відносини. 18 травня 1992 р. підписано міждержавний українсько-польський Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво.
Проголошення українсько-польського стратегічного партнерства підтвердило необхідність відкоригованих і прогнозованих дій обох країн для забезпечення власних національних інтересів. Стратегічні відносини між Україною і Польщею виступають засобом, за допомогою якого обидві держави більшою мірою здатні вирішувати власні політичні та економічні завдання в умовах нових геополітичних реалій.
З початку 90-х років українсько-польському зближенню на міжнародній арені сприяли прагнення Польщі до входження в євроатлантичні, європейські структури. Стабільність двосторонніх відносин суттєво впливала на загальноєвропейську і регіональну безпеку, оскільки обидві держави виступали інтегральними складовими нової системи безпеки, що формувалась у Європі та світі після розпаду СРСР.
Після вступу Польщі у ЄС, формується її роль, як «провідника» євроатлантичних і європейських інтеграційних прагнень нашої держави.
Характерними рисами нинішнього стану українсько-польських міждержавних взаємин є висока інтенсивність двостороннього діалогу на найвищому рівні, активна робота розгалуженої мережі постійних інституційних механізмів двостороннього співробітництва, розвиток нових та вдосконалених форм співпраці. Польща і Україна активно співпрацюють в таких галузях, як економіка, торгівля, військове співробітництво, туризм, міграція, культура, наука та спорт, а також транскордонне співробітництво. Польща вийшла на третє місце серед торговельно-економічних партнерів України. Важливе значення мають інвестиції в українську економіку.
Актуальність теми зумовлена важливим місцем Республіки Польщі у зовнішній політиці України та її значною роллю у підтримці регіональної безпеки.
Об’єктивне і ґрунтовне вивчення українсько-польських міждержавних взаємин в період з 1991 року і до сьогодні надає можливість, по-перше, виокремити пріоритетні напрямки і орієнтири у зовнішній політиці двох держав; по-друге, визначити основні напрямки двосторонньої співпраці; по-третє, розкрити вплив Польщі на зовнішньополітичну діяльність України; по-четверте, з’ясувати природу і тенденції розвитку проблем, які негативно позначалися на двосторонніх стосунках, а також визнатити перспективи розвитку відносин між Україною та Республікою Польща.
Стан наукової розробки. Окремі аспекти досліджуваного періоду міжнародної діяльності України в цілому та українсько-польських взаємин зокрема знайшли свою різнобічну інтерпретацію у працях відомих українських науковців Б. Андрушківа [24], П.Байора [25], А.Баляна [26], В.Борщевського [28], Н.Буглая [29], Д.Горуна [30], С.Грицая [31], І.Гуцуляка [32], М.Зюлковського [33], М.Іванова [34], А. Каркошки [35], Є. Кіша [36], С.Лотоцького та С.Трохимчука [38], Н.Мікули [39], В.Моцока [40][41], Є.Новака [42], С.Павленка [43], Н.Павлія та Т.Раєвича [44], О. Пилипи [45], Л. Полякової та М.Сунгуровського [46], А. Сковронської-Лучинської [49] С.Стоєцького [51], Л.Стрільчука [52], В.Трегобчука [56], Л.Чикаленка та О.Васильєва [60].
У своїх розробках вітчизняні дослідники торкаються різноманітних аспектів українсько-польських стосунків, здебільшого підтримуючи і захищаючи їх важливість та перспективність. Надзвичайно характерним є, однак, те, що спади і піднесення в українсько-польському діалозі у свою чергу значною мірою позначалися й на визначенні місця та ролі Польщі у міжнародних відносинах України в оцінках дослідників.
Потрібно зауважити, що в поглядах вітчизняних фахівців-міжнародників майже відсутні принципові розбіжності щодо українсько-польських взаємин, сучасний стан і перспектива яких оцінюється надзвичайно високо.
Основні наявні дослідження з проблематики зовнішньополітичної діяльності України і Польщі здійснювали зарубіжні, а особливо західні фахівці. Розробки західних вчених проводилися в основному під егідою державних аналітичних інституцій.
Найбільш цінними з них є наукові доробки З.Бжезінського [27] та Р.Штурма [61]. Аналізуючи спрямованість досліджень, які проводилися західними науковцями, потрібно зазначити, що найбільший їх інтерес привернули до себе окремі аспекти українсько-польських стосунків у контексті вивчення питань європейської та регіональної безпеки. Дослідники із Заходу в значній мірі пов’язували збереження загальноєвропейської безпеки з процесом становлення стратегічних відносин між Україною і Польщею.
Більшість представників європейської і північноамериканської політології підтримують думку про існування взаємозалежності між безпекою України та безпекою всього регіону Центрально-Східної Європи, наголошуючи при цьому на необхідності «українського зовнішньополітичного вибору» для її збереження.
Значний та різнобічний науковий внесок у дослідження питань українсько-польських взаємин зробили представники польської політичної думки. У своєму доробку Л.Напьонтек [63], Л.Осінська [64], Е.Штальдмюллер [65], А.Стемпнік [66], В.Малендовський [62] та багато інших піддають всебічному аналізу напрямки зовнішньополітичної діяльності України і Польщі та фактори міжнародного характеру, які стимулювали або гальмували розвиток двосторонніх стосунків.
Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідити та проаналізувати основні напрямки та аспекти двостороннього співробітництва між Республікою Польща та Україною, а також визначити перспективи відносин.
Відповідно до мети, поставлені такі дослідницькі завдання:
– охарактеризувати передумови, становлення та розвиток дипломатичних та політичних зв’язків між Республікою Польща та Україною на початку 90-х рр. ХХ ст.;
– визначити особливості українсько-польського стратегічного партнерства;
– проаналізувати приорітети українсько-польських стосунків на сучасному етапі
– визначити основні напрямки міждержавного співробітництва
– охарактеризувати місце України та Польщі у системі європейської безпеки
– дослідити основні напрямки співпраці України та Республіки Польща в рамках НАТО
– проаналізувати вплив членства Польщі в ЄС на розвиток українсько-польських стосунків.
Об’єктом даного дослідження є зовнішньополітична діяльність України і Польщі та розвиток українсько-польских стосунків у політичній, економічній, гуманітарній та безпековій сферах.
Предметом дослідження виступають українсько-польські стосунки в період з 1991 року до сьогодення.
Під час даного дослідження було використано такі науково-практичні методи:
– історичний метод (застосовувався під час досліджень історичних тенденцій розвитку та становлення українсько-польських відносин);
– порівняльний метод (використовувався під час порівняння польського та українського досвіду у процесі еволюції зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності);
– метод узагальнення (використовавався під час логічних висновків із наведених у дослідженні фактів та їх узагальнення).
У даній роботі було використано такі загальні принципи вивчення та аналізу явищ міжнародних відносин: історизму, конкретності, об’єктивності, інтуїтивно-логічний принцип. Було використано також метод системного аналізу документів та літератури.
Науково-практичне значення. Матеріали наукового дослідження розкривають суть та особливості становлення українсько-польських стосунків, характеризують місце цих держав у системі міжнародних відносин.
Подані матеріали можуть бути використані:
– у подальших дослідженнях даної тематики;
– у підготовці наукового матеріалу, статей та доповідей.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі всебічно проаналізовано розвиток українсько-польських міждержавних відносин з 1991 року і до сьогодні у політичній, економічній, гуманітарній та безпековій сфері.
Запропоноване дослідження є однією зі спроб аналізу, систематизації та узагальнення значного фактологічного матеріалу із українсько-польських взаємин.
Джерельна база дослідження. Серед нормативних документів, які склали основу як для формування українсько-польських політичних взаємин, так і для їх всебічного аналізу, слід відзначити Декларацію Міністрів закордонних справ України та Республіки Польща про принципи формування українсько-польського партнерства [1], Декларацію про принципи та напрями партнерства й співробітництва між Україною та Республікою Польща у сфері торгово-економічних зв’язків [2], Договір між Республікою Польща і Україною про добросусідство, дружні відносини і співробітництво [3], Дорожня карта двостороннього співробітництва на 2011 – 2012 рр. [4], Європейська Рамкова Конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями [5], Закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики від 20 липня 2010 р. [6], Пакт стабільності для Південно-Східної Європи [7], Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрямки зовнішньої політики України» [8], Протокол про Українсько-Польську Змішану Комісію з питань торгівлі та економічного співробітництва [9], Протокол про співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури Польщі 2009-2012 рр. [10], Спільна декларація Президента України і Президента Республіки Польща [11], Спільна заява Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання» [12], Статут Польсько-української міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва [13], Угода про створення спільної військової частини для участі в міжнародних операціях із підтримання миру та захисту прав людини під егідою міжнародних організацій між Республікою Польща та Україною [14], Угода про малий прикордонний рух від 1 липня 2009 року [15], Угода про співробітництво в галузі культури, науки і освіти від 1999 року [16] Угода між Урядом Республіки Польща та Урядом України про міжрегіональне співробітництво [17], Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво під час організації фінального турніру Чемпіонату Європи з футболу УЄФА Євро-2012 від 28 липня 2008 р [18], Указ Президента України від 14.09.2000 р. №1072/2000 Про програму інтеграції України до європейського Союзу [19], Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО [20], Umowa między Rządem Rzeczypospolitej Polska a Ukrainy w międzynarodowym transporcie drogowym [21], Umowa między Rządem Rzeczypospolitej Polska a Ukrainy o wzajemnym popieraniu i ochronie inwestycji [22], Umowa między Rządem Rzeczypospolitej Polska a Ukrainy w sprawie ochrony pamięci i pochówku ofiar wojny i represji politycznych [23].
Саме широка джерльна база дає можливість для проведення глибокого та комплексного дослідження українсько-польських відносин.
Структура роботи. Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг – 87 сторінок.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Формування та розвиток українсько-польського міждержавного партнерства”“

3 × five =