Архетип Трікстера у сучасній культурі

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Зміст
Вступ…………………………………………………………………3.
Розділ I. Загальні поняття про архетип…………………………………6
1.1. Постать Карла Густава Юнга і його переконання щодо питань
культури……………………………………………………………..6
1.2. Колективне несвідоме та поняття архетипу у К. Г. Юнга………..9
1.3. Концепція культури та культурні архетипи Карла Юнга…………13
Розділ II.Трікстер. Прояв архетипу Трікстера у культурних
феноменах………………………………………………………….16
2.1. Інтерпретація архетипу Трікстера К. Г. Юнгом……………..16
2.2. Класичне втілення трікстера ……………………………………18
2.3. Варіації образу Трікстера у сучасній культурі……………………29
Висновки……………………………………………………………..38
Список використаних джерел та літератури………………………42

Вступ
Карл Густав Юнг – швейцарський психолог, більш відомий як засновник аналітичної психології, запропонував нову модель психіки й підходи до співвідношення свідомого і позасвідомого рівнів психіки. Він вважав, що концепція психіки має виходити з тези: «свідомість – це наслідок позасвідомих умов» [14;42]. Жодна людина, на думку Юнга, не в змозі точно сказати, п’ята, третя або друга частини її життя проходить позасвідомо, але кожна людина знає, що цілком позасвідомим було її дитинство.
Архетипічність психіки і сприйняття навколишнього світу самої людини – це невід’ємна частина буттєвості. Колективні несвідомі матриці-конструкції лежать в основі людської діяльності, це форми, які наповнюються різними культурами. Аніма, Анімус, Персона, Тінь – ці архетипи складають стрижень людського існування. Звичайно, у різних культурних феноменах можна виділити домінування чи комбінацію певних архетипів.
Поняття Трікстера використовується в етнографії та культурології, це міфологічний комічний персонаж, який часто зображається ненажерою, трюкачем, ошуканцем, пустуном. Найчастіше йому притаманні такі риси особистості як хитрість, підступність, пустотливість, за допомогою яких він руйнує цілісність колишніх традицій заради пошуку нового, невіданого. Трікстер виступає комічним двійником культурного героя. Комічне начало природи знайшло своє продовження у карнавальній народній культурі.
Актуальність теми пов’язана із продовженням К. Г. Юнгом історико-філософської традиції, що доповнює інтерпретацію уже усталеної термінології архетипу Трікстера. Загальнотеоретична концепція К. Г. Юнга вкотре підкреслює архетипічні образи Трікстера, що стали основою міфології, релігії, мистецтва, проектують сновидіння, а в більш абстрактних формах фіксуються в політиці, соціології, філософії.
Предмет дослідження: втілення архетипу Трікстера у різних артефактах культури.
Об’єктом даного дослідження виступають культурні архетипи, які виділяє К. Г. Юнг та їх прояви в історичному зрізі.
Мета дослідження: розкрити сутність архетипального образу Трікстера як культурного феномену у його історичному та теоретичному аспектах, показати зв’язок Трікстера із сучасною масовою культурою. На основі цього можна окреслити конкретні завдання даної роботи:
– охарактеризувати особливості колективного несвідомого та поняття архетипу;
– осмислити культурну концепцію архетипу;
– показати специфіку феномену архетипу Трікстера;
– дослідити зв’язок архетипу Трікстера із масовою культурою.
Ступінь вивчення проблеми: Науковий інтерес до архетипічних образів існував завжди. Саме вони є основою мистецтва, релігії, міфології, а також фіксуються в політиці, соціології, філософії, культурології. Тема є достатньо дослідженою та вивченою, існує велика кількість праць, що підтверджують значимість та масштабність знань саме у цій сфері зацікавленості людини. Проте більшість авторів звертають увагу на загальнотеоретичні концепції архетипу Трікстера в загальному, не вдаючись при цьому до конкретизації та деталізації основних понять та термінів. Зазвичай вони охоплюють широкий спектр інформації, що є недостатнім для вивчення даної теми.
Методи дослідження. При написанні науково-дослідницької роботи використовувалися пошуково-дослідницький метод, що полягає у вивченні та опрацюванні різнотипних джерел, також аналітичний метод для аналізу концепції культури та культурних архетипів Карла Юнга, описовий метод для детальної характеристики вчень та теорій Карла Юнга, також методи узагальнення, аналізу й синтезу, компаративний метод.
Джерельна і теоретична база: Робота містить різнотипні джерела, що формують її структуру. До їх складу входять, зокрема, і власні праці К. Г. Юнга, що висвітлюють проблематику даної теми. Усі вони мають певний напрямок і розкривають при цьому тематику та основний зміст. Наприклад, у праці під назвою «Aion» К. Г. Юнг висвітлює символічне уявлення психологічної цілісності через концепції архетипних образів. В цьому аспекті Юнг досліджує образ Трікстера і його зв’язок із культурними процесами. Також у книзі вміщена інформація про ключові концепція юнгівської психології – Его, Тіні, Аніми, Анімуса. Праця Розіна В. М. «Культурологія» поєднує теоретичне підгрунтя предмету культурології та історичний підхід до походження та еволюції культури. В доступній формі висвітлені: аналіз культурної свідомості, сучасна концепція походження людини, дилеми культурології. Л. Т. Левчук у праці «Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика» розкриває життєвий і творчий шлях засновника аналітичної психології.
Новизна дослідження полягає у спробі розгляду та вивчення юнгівської концепції архетипу як першооснови творення цілісної системи наук та архетипічних образів у культурології.
Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. У вступі подається коротка характеристика роботи в цілому, висловлюються думки щодо актуальності наукового дослідження, їх предметів та об’єктів. У першому розділі розповідається про основні ідеї колективного несвідомого та поняття архетипу у К. Г. Юнга, а також про концепцію культури та культурні архетипи. Другий розділ розкриває проблематику класичного втілення Трікстера у грецьких і римських містеріях, вертепах та карнавалах, а також образ трікстера у сучасній культурі (зокрема на прикладі творчої діяльності Вєрки Сердючки). У висновку подається підсумок роботи вцілому, увага акцентується на невеликих узагальнених тезах, що розкривають основний зміст структурних підрозділів.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Архетип Трікстера у сучасній культурі”

2 × one =