.

Антонімія поезії Лесі Українки

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Зміст

Вступ 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6
1.1 Дослідження художнього тексту як одиниці комунікативного акту 6
1.2 Поняття лексичної антонімії 10
РОЗДІЛ 2 АНТОНІМІЯ ТА ЇЇ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ В ПОЕЗІЯХ
ЛЕСІ УКРАЇНКИ 22
2.1 Антонімічна градуальна якісна протилежність і протилежність
координаційних понять у поезії Л. Українки 22
2.2 Комплементарні антоніми у поезіях Л. Українки 27
2.3. Антоніми – контративи в поетичних текстах Л. Українки 31
2.4. Антоніми і контекст 35
2.5. Стилістичне використання Л. Українкою лексичних антонімів у
поезії 37
Висновки 46
Список використаних джерел та літератури 52

Вступ

Хто вам сказав, що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука?
Чи пісня й думка кволі?
Л.Українка

Творчість Лесі Українки є цікавим явищем як з погляду змісту чи поетичної форми, так і з погляду мови. Однак Леся Українка належить до тих українських поетів, яким мало пощастило щодо висвітлення їх художньої творчості. Мовно-стилістичні особливості творів поетеси досі не були предметом вивчення лінгвістів.
Поетична мова Лесі Українки дуже багата мовними (лексичними, синтаксичними та ін.) і стилістичними засобами її використання.
Дослідження мовних явищ у творах Лесі Українки має важливе значення для розвитку поетичного стилю й української літературної мови взагалі. Воно допомагає глибше зрозуміти стилістичні можливості української мови, її функціонально-диференційні особливості.
Як відомо, лексика мови являє собою певним чином організовану систему, елементи якої (слова, значення) пов’язані різноманітними відношеннями. Одним із багатьох проявів системних відношень у лексиці є антонімія. Отже, перш ніж перейти до детального дослідження антонімів та їх особливостей в творчості Лесі Українки, розглянемо теоретичні основи дослідження антонімів у літературознавчій практиці.
За словником сучасної української літературної мови АНТОНІМИ, -ів, мн. (одн. антонім, -а, ч.), лінгв. – це пари слів із протилежним значенням, напр.: життя – смерть, дорогий – дешевий і та ін.
Антоніми в семантичному полі розташовуються на протилежних полюсах. Антоніми в мові існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями.
В українській мові антоніми виражаються тією самою частиною мови й позначають однорідні явища, тобто явища одного плану.
Антоніми бувають загальновживані (постійні) і контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення й поза контекстом.
Багатство мовних засобів і стильових прийомів у поетичних творах Лесі Українки не дає можливості охопити їх в цілому. Саме тому наше дослідження є досить актуальним.
Проблему антонімії в поезії Лесі Українки досліджували такі вчені, як Ващенко В.С., Давидова М.К., Комісаров В.І., Лисиченко Л.А. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження виступають лексичні особливості поетичних творів.
Предметом цього дослідження є лексика поетичних творів Лесі Українки, а саме антоніми.
Джерелом дослідження є поезія Лесі Українки. Нами були обрані саме її вірші через їх лексичну насиченість та антонімічне різнобарв’я.
Мета роботи – виявити особливості лексичної організації поетичного мовлення Лесі Українки.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання більш конкретних завдань:
1. Охарактеризувати поняття лексичної антонімії;
2. Визначити комплементарні антоніми у поезіях Л. Українки та їх функції;
3. Проаналізувати антонімічну градуальну якісну протилежність і протилежність координаційних понять у поезії Л. Українки;
4. Дати характеристику антонімама – контративам в поетичних текстах Л. Українки;
5. Коротко охарактеризувати стилістичне використання Л. Українкою лексичних антонімів у поезії;
Методологічною основою дослідження є найважливіші філософські положення загального мовознавства про взаємозв’язок мови, мислення і реальної навколишньої дійсності, сучасні наукові положення про мовну картину світу взагалі і про зв’язок мови поета з його психічним складом. Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних творів письменниці.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про використання антонімів в творах Лесі Українки. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях. Також, практичне значення роботи визначається можливістю використання її положень і результатів у наукових дослідженнях з проблем тексту, при викладанні вузівських курсів “Лінгвістичний аналіз тексту”, “Стилістика тексту”, при укладанні підручників. Результати дослідження можуть бути також актуальними для літературознавчих розробок.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Антонімія поезії Лесі Українки”“

sixteen − 14 =