Управління витратами на підприємстві

60.00грн.

Скачати курсову роботу

Категорія:

Product Description

Зміст

Вступ 3
Розділ І.
Теоретичні основи управління витратами на підприємстві
1.1. Механізм управління витратами підприємства 7
1.2. Особливості формування витрат на підприємстві 23
1.3. Зміст та завдання дослідження витрат на підприємстві 39
Розділ ІІ. Аналіз і оцінка ефективності формування витрат в системі управління витратами
2.1. Місце і значення формування витрат у господарській діяльності ВАТ “ОШРЗ” 42
2.2. Дослідження структури витрат підприємства 48
2.3. Аналіз формування витрат за калькуляційними статтями 55
Розділ ІІІ.
Шляхи зниження витрат на виробництво продукції
3.1. Резерви та фактори зниження витрат на виробництво продукції 65
3.2. Альтернативний метод визначення витрат на підприємстві
3.3. Покращення організації системи охорони праці на підприємстві 79

Висновки 85
Список використаних джерел 91
Додатки
Вступ

Процес обліку затрат в сфері виробництва має багатовікову історію. Вже в середні віки на англійських мануфактурах формувалась система обліку. В середньовічній Англії учасники гільдій використовували інформацію про вартість матеріалів та праці, щоб запевнити клієнтів в якості продукції. На початку ХІХ століття організації почали заключати договори з іншими незалежними підприємствами, щоб виконувати індивідуальні замовлення. Федерик Тейлор був зацікавлений у виробництві і в основному спирався на стандарти, оцінюючи кількість та якість робочої сили і матеріалів, які повинні використовуватися за умови наявності ідеальних умов виробництва.
Система обліку витрат до появи підприємств з широким асортиментом товарів зосереджувалась на вимірі праці та основних матеріалів, які могли бути віднесені на продукцію.
Подальші зміни в системах обліку відбулися на початку першого десятиріччя ХХ століття, щоб підтримати зростання діяльності самостійних корпорацій. Менеджери цих компаній стояли перед проблемами координації різних гілок вертикального виробництва, організації маркетингу, з метою найбільш вигідного розподілу капіталу в різних сферах діяльності. Це було більш складним завданням, ніж дії, направлені на ефективне виробництво окремого типу виробів.
Найважливішим нововведенням, що дозволило вирішити проблеми, що виникли, було використання показника, що характеризував прибуток на інвестований капітал. Він забезпечував загальний вимір комерційного успіху кожної операційної одиниці та організації в цілому. Менеджери вищої ланки використовували його, щоб розподілити асигнування капіталу на найбільш вигідних умовах.
Використання цього показники було поширено в 1920 році в якості форми управління складною організацією. Децентралізовані багатопрофільні корпорації розвивалися, з метою отримання прибутку від розподілу організаційних функцій при виробництві широко спектру взаємопов’язаних виробів. Але величезна кількість товарів на ринку потребувала нових систем і заходів щодо їхньої координації.
Ефективне управління внутрішнім капіталом та ринком праці, підвищення мотивації та оцінки виконання зобов’язань менеджерів відігравали важливу роль у вирішенні проблем, пов’язаних із зростанням кількості багато профільних корпорацій. Одночасно в цих структурах з’являлися і починали розвиватися основи системи управлінського обліку.
Протягом 80-х років з’явилися нові форми управлінські обліку. Компанії через багато років відчули необхідність використовувати їх для створення конкурентних переваг своїх організацій. Виникають різні причини повернення до застосування управлінського обліку в процесі виробництва та реалізації продукції. Економічна наука приходить до необхідності вдосконалення діючої системи управління затратами з врахуванням значних змін, що відбувалися в технології виробництва.
Разом з тим, навіть досконала система управлінського обліку не може гарантувати конкурентних переваг, якщо компанія не має гарних виробів, ефективних технологій, маркетингу тощо. Але ефективна система управлінського обліку, даючи спотворену або занадто узагальнену інформацію може легко підірвати зусилля компаній з найкращими розробками, виробництвом та маркетингом.
Не можна сказати, що в наш час вирішені всі питання, пов’язані з обґрунтуванням віднесення витрат як за місцем їх формування, так і за носіями – продукції. Викривлення витрат на виробництво не дозволяє використовувати їх в якості бази для прийняття рішень по плануванню та контролю (управлінню), для цілей ціноутворення.
Ефективне господарювання вимагає, щоб кожне підприємство здійснювало свою діяльність на основі господарського розрахунку, основною вимогою якого є забезпечення високої ефективності виробництва шляхом створення належної матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці. Впровадження господарського розрахунку передбачає заміщення витрат доходами та одержання чистого прибутку.
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки питання собівартості продукції повинні бути в центрі уваги всіх працівників суб’єктів господарської діяльності.
Собівартість продукції – важливий економічний показник, який у великій мірі характеризує економічну ефективність виробництва. В ньому, немов у дзеркалі, відображаються результати господарської діяльності за той чи інший період. Аналізуючи рівень собівартості одиниці продукції, можна правильно розв’язати питання щодо доцільності вибору об’єктів підприємницької діяльності. Знаючи собівартість продукції, можна визначити рентабельність виробництва за кожним видом економічної діяльності, кожного об’єкта господарювання, розмір прибутків. На основі рівня собівартості одиниці вироблюваної продукції встановлюється рівень цін. Отже, питання собівартості, методи її обчислення мають велике значення. Від уміння правильно обчислювати, аналізувати собівартість продукції у великій мірі залежить рівень ефективності господарської діяльності та розвиток суб’єкта господарювання.
Зважаючи на висвітлені актуальні проблеми формування витрат на підприємстві, метою нашої роботи є розробити заходи щодо підвищення ефективності витрат на підприємстві на основі опрацювання теоретично-методологічних підходів до управління ними.
Досягнення мети вимагає вирішення таких завдань:
– розглянути теоретичні основи управління витратами на підприємстві;
– дослідити структуру витрат на об’єкті дослідження;
– визначити ефективність витрат ВАТ “Острозький шиноремонтний завод”;
– визначити основні недоліки в управління витратами на ВАТ “Острозький шиноремонтний завод”;
– запропонувати шляхи вдосконалення менеджменту витрат на підприємстві.
Об’єкт дослідження – фінансово-господарська діяльність підприємства на прикладі ВАТ “Острозький шиноремонтний завод”.
Предмет дослідження – система управління витратами виробництва на підприємстві.
В процесі написання роботи використовувалися такі методи:
– монографічний;
– статистичний;
– аналітичний;
– математичний.
Джерельною базою для написання роботи були документи фінансової звітності підприємства, калькуляція собівартості по виробах тощо.

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Будьте першим, хто залишив відгук “Управління витратами на підприємстві”

15 − five =